Блоги

Для тих, хто знав і забув, а також для тих, хто не знав і не прагне знати.
Указ, підготовлений Українською асоціацією видавців і кенигорозповсюджувачів та підписаний Лрезидентом України Леонідом Кучмою 09.11.2000 року під час зустрічі з представниками видавничої галузі, який так і не було виконано.

[Герб України]

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про додаткові заходи щодо державної підтримки національного книговидання і книгорозповсюдження


Ураховуючи роль національного книговидання і книгорозповсюдження у формуванні інформаційного простору держави та з метою посилення державної підтримки видавничої справи і вдосконалення системи книгорозповсюдження в Україні
п о с т а н о в л я ю:

1. Кабінету Міністрів України:

розробити до 1 лютого 2001 року комплексні заходи щодо
збільшення обсягів випуску видань українською мовою, зокрема для
дітей та юнацтва, популяризації книги через засоби масової
інформації, у навчальних закладах, закладах культури тощо;

під час формування щорічної програми випуску соціально
значущих видань, бібліотечних серій тощо за державні кошти
забезпечити розміщення державного замовлення на їх випуск
переважно на тендерній основі;

вирішити протягом першого півріччя 2001 року питання про
створення всеукраїнської мережі книжкової торгівлі;

вирішити питання щодо можливості зменшення в установленому
порядку розмірів ставок орендної плати для суб'єктів видавничої
справи;

розглянути до 15 січня 2001 року питання про створення при
Книжковій палаті України науково-інформаційного центру з
видавничої справи;

передбачати щорічно у проекті закону про Державний бюджет
України кошти для забезпечення участі українських видавництв у
міжнародних виставках та книжкових ярмарках.

2. Кабінету Міністрів України разом з Національним банком
України розробити та запровадити протягом першого півріччя
2001 року механізми пільгового кредитування видавництв та
видавничих організацій, поліграфічних підприємств під програми
виготовлення підручників та навчальних посібників, рекомендованих
Міністерством освіти і науки України, проведення модернізації
матеріально-технічної бази, у тому числі впровадження сучасних
комп'ютерних технологій підготовки видання книг на паперових та
електронних носіях інформації.

3. Міністерству культури і мистецтв України разом з Державним
комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення
України, Книжковою палатою України, Українською асоціацією
видавців вжити заходів щодо централізованого забезпечення
поповнення фондів бібліотек літературою українських видавництв.

4. Державному комітету статистики України разом з Книжковою
палатою України вдосконалити систему статистичних даних про
діяльність видавничої сфери України з урахуванням кількісних,
мовних, фінансових показників та фізичних обсягів.

5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям
протягом трьох місяців:

розробити і затвердити регіональні програми щодо поліпшення
стану забезпечення населення українською книгою, передбачивши
розширення мережі книгорозповсюдження;

вжити заходів щодо збереження за видавництвами та видавничими
організаціями, поліграфічними і книготорговельними підприємствами,
бібліотечними колекторами приміщень, що є у комунальній власності
та орендуються зазначеними суб'єктами.

6. Кабінету Міністрів України щоквартально інформувати про
стан виконання цього Указу.


Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 9 листопада 2000 року
N 1217/2000

Емоції зашкалюють

січ. 26, 2020
Переглядів: 1750
Written by
Емоції зашкалюють

Десять років тому я прочитав про досвід Канади, де вироблять папір, не рубаючи дерев. Наша команда вирішила побудувати фабрику, що виробляє папір з вторсировини. Сьогодні відвантажуємо близько 1000 тон на місяць українського паперу з використаної упаковки Тетрапак з під соків та молока.

Вироблення паперу потребує багато енергії. Щомісяця на Зміівській паперовій фабриці для нагріву води та її випаровування ми спалювали 200 000 кубічних метрів газу. Цього вистачило б на опалення 100 000 квартир або 50 000 будинків.

Два роки тому ми вирішили відмовитися від газу. Поруч знаходиться завод, що віджимає олію, шелуху соняшника можно будо теоретично використовувати для виробництва енергії. Два роки суперечок, розрахунків, креслень.

Ми збудували енергетичну установку висотою з п’ятиповерховий будинок, що забезпечуватиме енергією всю паперову фабрику.

Вчора здійснили пробний запуск.
Є інженерні недоліки, але це все виправимо. Головне, що теоретичні розрахунки правильні. Наша мета виробляти папір, зберегаючи довкілля, без вирубки лісів, без газу - реальна.

Ми щасливі. Мрії збуваються! Мрійте! Обов‘язково мрійте!

Більшість обладнання, фільтри, транспортери, редуктори- в побралися в Україні. Розрахунки - наших енергетиків та інженерів.

 

Енергетична установка, де готується сировина. За годину до пуску. Перевіряємо вібрацію.

 

Прочитано 1750 раз

Дозволю собі (після ознайомлення з текстом) сказати пару слів, точніше оціночних суджень :), про витвір Мінфізкультури, який коротко називають проект "Закону про дезінформацію".

Звісно, він найбільше стосується роботи журналістів: керування ними через створення "міністерства правди" (Асоціації), облік через статус "Професійного журналіста" та контроль через "Big Brother" - Уповноваженого. Однак, я зараз про те, що всі книжки (паперові, електронні, аудіо, мультімедійні), також підпадають під його дію, оскільки за визначеннями підходять під поняття "масова інформація", а видавці під поняття "медіа". Тому ми - письменники, видавці, художники, редактори, перекладачі та інші творці книжки повинні бути свідомими того, що завтра майже за будь-який твір можна буде "отримати по шапці", оскільки дозволено буде лише "сатира та пародія" та й то "якщо під час розповсюдження чітко заявлено про сатиричний або пародійний характер розміщеної інформації", а все інше може бути оголошено дезінформацією з відповідними наслідками.

Щоб не плодити багато тексту, як висновок зазначу, що згаданий проект потребує реакції не лише журналістської спільноти, а й Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, PEN Ukraine, Національна спілка письменників України НСПУ...

PS Як любила повторювати моя бабуся "Застав дурного богу молитися, то й лоба не буде", це якщо про творців вказаного проекту думати добре :)

Підсумки 2019 та прогнози книжкового ринку на 2020 рік

1. Рік тому, складаючи прогноз на 2019 я повністю спрогнозував наступне(цитую дослівно):
«Ціни на книги продовжать зростання на чергові 10-15%. Папір не подорожчає, але складова заработної платні, гонорарів, енергоносіїв зросте. Рентабельність не підніметься.
- Продовжиться зростання долі нонфікшн у порівнянні з сучасною художньою літературою
- Держава знов нічого суттєвого не зробить у боротьбі з електронним піратством
- Російська книга остаточно зникне з бібліотечних тендерів, залишившись в непублічних дотендерних сумах
- Суттєво збільшиться пропозиція цифрового друку з боку друкарень і, як наслідок, кількість накладів від 1 до 200 примірників, що дасть, як наслідок, подальше падіння середнього накладу.
- Доля продажів інтернет-книгарень дійде до рівня 15% від загальних ринкових продажів книжок і продовжить зростання до рівня 25% через максимум 2 роки»
Аналізуючи вищесказане, вимушений константувати, що держава не тільки нічого не зробила в боротьбі з електронним піратством, а й дала можливість суттєво розвинутись піратам паперовим, а також я був неправий у ще одному прогнозі - не тільки не посилила боротьбу з нелегальним ввезенням книжок з держави-агресора, а й дала можливість дуже суттєво збільшити як офіційне, так і неофіційне ввезення книжок в Україну, вплинувши, таким чином, і на рівень друку нових книжок українськими видавцями, і на рівень продажів роздрібної торгівлі, і, фактично, ініціювала найбільший корпоративний конфлікт року в галузі.
- в питанні ролі держави на книжковому ринку України в 2020 році прогнозую суттєву зміну механізмів ввезення книжок в Україну, що зменшить потік російської книги через кордон, як офіційно, так і неофіційно. Держава зробить перші кроки для регулювання друку книжок на території України як філіями російських видавців, так і українськими видавцями у співпраці з російськими
2. По питанню структури книжкового ринку. Ще п‘ять років тому українські видавці майже не публікували нонфікшн. Експорт Нон-фікшн з Росії був, але дуже часто попит зупиняла ціна продукції. Видавництво Наш Формат фактично здійснило революцію на ринку, видавши більшість світових бестселерів українською по цінах, доступних українському читачеві. За ці роки доля ринку для нон-фікшн наблизилась до долі художньої літератури, ціла когорта покупців читає тільки нон-фікшн, декілька великих видавництв працює в цій ніші. Середні ціни ще знизились, поступово зближуючись з цінами на якісний перекладний худліт. Нажаль, можу констатувати, що середній тираж художньої літератури зменшився нижче рівня самоокупності, кількість назв майже не збільшується, ця частина ринку стаж все більш токсичною для нових проектів. Без суттєвих змін у відношенні держави до художньої літератури, як основи бібліотечних фондів, чекаємо на структурні проблеми на ринку. Дитяча література - продовжилось зростання якості та ціни, як на перекладну та на вітчизняну літературу при повільному зростанні попиту. Дитяча література - найбільш жива та конкурентна ніша, з якої майже повністю витіснена література, що завозиться з Росії.
3. Мабуть, найгостріша тема року. Можу лише константувати, не займаючи позиції. Рік закінчується в загостренні конкуренції між двома з трьох найбільших операторів роздрібного ринку - «Книгарні Є» та «Якабу». Історія почалася з системних знижок в інтернеті - 10%, 15%, 25%, 30%, третя книга безкоштовно, третя книга безкоштовно плюс безкоштовна доставка, 50% на частину асортименту... Частково в цю гонку вступила і третя велика мережа - Буква. Ця боротьба за покупця призвела до суттєвого зростання долі інтернет-продажів в порівнянні з традиційним рітейлом, в тому числі питання закриття маленьких книгарень як у провінції та в великих містах стало лише питанням часу, оренди та зарплатня персоналу тепер з‘їдають майже всю суму продажів. Єдине рішення - введення фіксованої ціни на книгу, як в більшості країн Європи, коли знижки погоджує виключно видавець і тільки на старі книжки.
4. Вважаю некоректним в рамках конкурентої боротьби звернення до держави. Але також вважаю, що держава повинна, нарешті, сформулювати власні принципи стосовно ввезення книжок з РФ та їх друку тут. Те ж саме стосується завуальваної боротьби за ринок видавництва Наш Формат та Видавництва Альпіна паблішер(Росія та Україна). Краще мати жорсткі закони, які так же жорстко виконуються ринком, ніж намагання «домовитись» або «обурення громадськості». З 2015 року я послідовно вимагаю від державних діячів різного рівня прийняття рішення про ембарго на ввезення книжок з держави-агресора. Що стосується книжок для російськомовних читачів на території України, як і раніше, вважаю за потрібне мати реєстр авторських прав та розподілення зони копірайту при підписанні угод на переклад, наприклад таке, яке діє з англійською мовою.
5. Вважаю, що подальший розвиток інтернет-ринку паперових книжок залежить від наступних факторів:
- зацікавленість великих мультітоварних інтернет-магазинів книгами не як ще один стопятьсотий товар, а як один з локомотивів, моде структурувати і роботу книжкових інтернет-книгарень.
- Встановлення державою нових правил гри для ввезення книжок з РФ
- Фіксована ціна на книгу
- Розвиток цифрового друку
- Закінчення періоду знижок, які змінюють психологію покупця, який не купує новинок, чекаючи на знижки
- Появу 2-3 серйозних гравців інтернет-ринку, які будуть зацікавленні в додаткових сервісах та рекомендаціях для покупця, системній співпраці з видавцями замість демпінгу
6. Окремо хочу зупинитись на питанні співпраці видавців з державою. Книжковий ринок є ринком інтелектуальним і в більшості країн світу регулюється присутністю на ньому найбільшого гравця - держави, яка встановлює правила гри через закупівлі для бібліотек та грантові програми. В 2019 році було анонсовано і ми чекаємо на запуск в першому кварталі 2020 двох важливих програм - підтримки перекладів іншими мовами та цифрову бібліотеку. Ідуть дискусії про механізм реалізації кожної з них, я бажаю керівництву УІК та Міністерства вводити такі важливі для ринку інструменти тільки після суспільного обговорення. Перша з цих програм, - переклади з української іншими мовами, - має аналоги майже у всіх цивілізованих економіках світу, різні моделі в залежності від власного законодавства, але всюди працює по багаторічному механізму фінансування, що протирічить українському бюджетному законодавству. Друга, з одного боку, має єдину можливість замістити пропозицію на піратських сайтах і трохи вибілити ринок, але вона ж в презентованому вигляді протирічить системі відносин видавців з зарубіжними правовласниками і не допустить в систему якісну сучасну перекладну літературу.
7. Серед питань, які повинна вирішити держава - створення блоку перекладів світової наукової та науково-популярної класики українською. Це питання не було вирішено майже 30 років і його рішення зупиняється не тільки питанням фінансування(через бібліотеки або гранти), але й проблемою створення поважного експертного товариства, яке зможе прийняти рішення, що будуть сприйняті суспільством та галузевою громадськістю. Вважаю за потрібне кураторські модель, коли ті, кому довіряє суспільна середа, 3-4 платних експерти створюють переліки творів, які затверджуються Міністерством та Кабінетом Міністрів України. Історія зі створенням експертних рад з десятків чесних людей з різних середовищ мені не здається перспективною в зв‘язку з різною компетентністю їхніх членів
8. Питання, які гостро стоять зараз перед книжковим ринком перелічу без висвітлення:
- пільгове кредитування
- Платний підручник
- Якість навчальної літератури, відповідальність за контент
- Бібліотечна реформа, пов‘язана зі створенням жорсткої відповідальності місцевої влади за виконання нормативів по поповненню фондів та електронному оснащенню бібліотек
- Пільгова оренда для книгарень, які продають українську книгу
- Фіксована ціна книги
- Піратство
- Реєстр авторських прав
- Контрафакт та контрабанда
- імпорт
9. Окремо є сенс сказати про інформаційну безпеку держави. Підтримую ідею створення окремої Ради по інформаційній безпеці при РНБО
10. Книжковий ринок є невід‘ємною частиною створення єдиної української держави і багаторічне нехтуванням цим питанням створило одну з проблемних ситуацій у суспільному розумінні того, що призвело до подій в Криму та на Донбасі. Вважаю 2020 рік тим, що створить розуміння держчиновників в необхідності прийняття комплексної програми розвитку галузі, про яку багато років говорить Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів

Спільний каталог авторських прав

Зміст

Блоги

  • лист. 19, 2024

    Потенціал для зростання

    Ми постійно між видавцями обговорюємо динаміку нашого книговидавничого ринку. Поки що цифр за 2024 рік немає, але за даними Книжкової палати за 1 півріччя 2024 року маємо незначне зменшення кількості найменувань ( на 6 %) і на 70% зростання накладів.…
  • лист. 14, 2024

    До 80-річного Ювілею Публічної бібліотеки імені Лесі Українки

    На моє глибоке переконання, шлях від людини фізичної до соціальної, моральної, духовної, освіченої особистості пролягає через бібліотеку. І прогрес людської цивілізації протягом усієї її історії бере свій початок із бібліотеки, де зібрано моральні, культурні, інтелектуальні надбання всіх минулих поколінь. Бібліотека…
    Written by
  • жовт. 27, 2024

    975 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. Шоста частина. 16. Переходимо від суто книжкових питань до питань інформаційної безпеки, інформаційного впливу, інформаційного спротиву та інформаційного тиску на ворога. Спочатку про українців і…
  • жовт. 26, 2024

    974 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. П'ята частина. 13. Про законодавство в галузі. Як ми раділи, що з'явився в червні 2022 закон, що забороняє книжки походженням з двох держав-агресорів, ще більше…
  • жовт. 24, 2024

    973 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. Четверта частина. 10. Видавці займають вільні після росіян місця на ринку, відкриваються книгарні, автори пишуть нові книжки… Все добре? Ні. Книгарні не тільки відкриваються, але…

Інформація для ЗМІ