УКРАЇНСЬКА ВИДАВНИЧА АСОЦІАЦІЯ

Події в Україні

Через атаку росіян на Харків згоріли книжки українських видавництв

У Харкові внаслідок влучань російських БпЛА зранку 12 листопада згоріла палета з книжками на приватному підприємстві, що займається перевезеннями.

Як повідомили на сайті «Суспільного», згоріли видання «А-ба-ба-га-ла-ма-ги», «BookChef» і «Клуб сімейного дозвілля».

Ідеться про збірку поезій Василя Симоненка, «Ліниві і ніжні» Юрія Іздрика, «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика, «На срібнім березі» Миколи Вінграновського (усі — видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»); «Життя з чистого аркуша» Аманди Прауз (видавництво BookChef) і «Де немає Бога» Макса Кідрука (видавництво «КСД»).

За словами керівника підприємства Дениса Шеліхова, нині бізнес продовжує роботу й оцінює масштаб руйнувань.

Світла пам’ять Ігореві Степуріну…

Світла пам’ять Ігореві Степуріну…

З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату - відійшов у засвіти Ігор Степурін, видавець, громадський діяч, наш колега й друг.

Пан Ігор був виконавчим директором і головою ревізійної комісії Української видавничої асоціації, завжди діяв принципово, чесно й з великою повагою до людей.

Він був людиною, яка щиро й віддано служила українській книзі. Як засновник і директор з проєктів видавництва “Саміт-Книга”, він відкривав читачам десятки авторів, допомагав зростати молодим письменникам і знаходив натхнення у кожному доброму тексті.

Як голова Благодійного фонду “Бібліотечна країна”, Ігор невтомно працював, щоб українські бібліотеки мали нові книжки, техніку, можливості розвитку - і щоб слово, культура, знання були доступні кожному.

Ігор Степурін також заснував Книжковий клуб бю́Верховної Ради України, створивши простір, у якому книга об’єднувала політиків, дипломатів, видавців, авторів - усіх, кому небайдужа культура слова.

Він умів запалювати ідеями, надихати, підтримувати й творити спільноти навколо книжки. Його праця - це величезний внесок у розвиток видавничої галузі та культурного життя країни.

Світла пам'ять пану Ігореві…

Щирі співчуття рідним, друзям і всім, хто мав щастя знати цю добру, відкриту й світлу людину!

Відібрали 65 номінантів на Премію «Читомо» за досягнення у книговиданні та літературній сфері

10 листопада оприлюднили довгий список претендентів на Премію «Читомо»: за результатами технічного відбору серед 82 заявок обрали 65. 

Нагадаємо, відзнаку заснували 2023 року для відзначення видатних досягнень дієвців українського книговидання та літературної сфери.

Довгі списки Премії цьогоріч сформували 65 претендентів у трьох номінаціях: «Трендсетер видавничого ринку», «Книжкова ініціатива з промоції читання» та «Амбасадор української книги».

За розвиток інноваційного підходу у книговидавничому бізнесі, креативну трансформацію бізнесу, розвиток книжкового / літературного ландшафту України на звання трендсеттера видавничого ринку претендують:

  1. Аудіокнигарня «Абук» 
  2. Видавництво «Білка» 
  3. Видавництво «Вавилонська бібліотека» 
  4. Видавництво «Віват» 
  5. Видавництво «Крапки» 
  6. Видавництво «Komubook» 
  7. Видавництво «Основи» 
  8. Видавництво «Ранок» 
  9. Видавництво «Ще одну сторінку» 
  10. Видавництво UA Comix 
  11. Книгарня Сенс 
  12. КнигоЛенд 
  13. Книжкова премія KBU Awards 
  14. Projector Publishing
  15. Український інститут книги
  16. Школа творчого та професійного письма Litosvita. 

У категорії «Книжкова ініціатива з промоції читання» за пошук нових способів донесення книги до читачів, створення позитивного іміджу для читання, трансформацію освітнього процесу за допомогою читання номінований 31 кандидат:

  1. Видавництво «Віват» 
  2. Видавництво «Жорж» 
  3. Видавництво «Моя Книжкова Полиця» 
  4. Видавництво «Муркіт» 
  5. Всеукраїнський конкурс літературних подкастів «КрутеЗНО» 
  6. Всеукраїнський літературний тур «Що воно таке? Українська література» 
  7. Всеукраїнський радіодиктант національної єдності 
  8. ГО Літературна платформа «Фронтера» 
  9. DIVOCHE.MEDIA
  10. Ініціатива «Vivat Класика» 
  11. Ініціатива «Книга на фронт», Культурні сили 
  12. КЗ ЛОР «Львівська обласна бібліотека для дітей» 
  13. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка 
  14. Книгарня-меморіал ім. Миколи Рачка «Герої» 
  15. Книжковий фестиваль VinBookFest 
  16. Коло комедії 
  17. Літературне об'єднання «Фантастичні talk(s)»
  18. Літературний подкаст «Запах Слова», hromadske.зміст 
  19. Літери в місті 
  20. Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека 
  21. Національна книжкова платформа Yakaboo 
  22. Недописані 
  23. Програма промоції читання «Текстура» від БО БФ «Тепле місто»
  24. Проєкт для батьків «Де ростуть читачі?»
  25. Проєкт «Читай в метро» 
  26. Своя полиця 
  27. Харківський книжковий фестиваль «Літературний Ярмарок», Благодійний фонд Сергія Жадана 
  28. Харківський літературний музей 
  29. Хорунжа служба 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» 
  30. Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва
  31. Youtube-канал «Шалені автор(к)и». 

У довгому списку «Амбасадора української книги» за особистий внесок у видимість української книги та літератури у світі, формування позитивного іміджу української літератури та культури — 18 претендетнів:

  1. Андре Штьор, генеральний директор видавництва Friedrich Mauke Verlag, Німеччина, Ваймар
  2. Вікторія Матюша, засновниця Літературної агенції Ovo
  3. Галина Крук, українська письменниця, перекладачка
  4. Ігор Горків, голова Українського народного дому у Перемишлі
  5. Імадеддін Раеф Сахмарані, ліванський письменник, журналіст, перекладач, українознавець
  6. Клаудія Дате, німецька перекладачка, координаторка проєктів в Університеті Тюбінгена, одна з ініціаторок об’єднання Translit
  7. Майкл Тейт, співзасновник видавництва Jantar Publishing
  8. Наталія Попович, директорка Українського Дому в Данії
  9. Оксана Лущевська, українська письменниця, перекладачка, членкиня ПЕН Україна
  10. Олег Коцюба, директор друкованих та цифрових публікацій в Українському дослідницькому інституті Гарвардського університету, головний редактор онлайн-журналу «Критика»
  11. Олександр Красовицький, засновник і генеральний директор видавництва «Фоліо»
  12. Олена Медведєва, авторка артбуків (вишиваних книжок), засновниця арт-видавництва «Креативна книга»
  13. Сана Дутка, письменниця, волонтерка Українського радіо в Нідерландах
  14. Сергій Опанасенко, очільник відділу цифрової трансформації Українського інституту книги
  15. Тамара Горіха Зерня, українська письменниця, перекладачка та волонтерка
  16. Юлія Ілюха, українська авторка, журналістка
  17. Юлія Козловець, директорка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал»
  18. Юлія Мусаковська, українська поетеса, перекладачка, членкиня Українського ПЕН.

Ці заявки схвалили до участі в наступному етапі конкурсу і передали на оцінку Журі Премії, що триватиме до 26 листопада.

Як зазначають у «Читомо», короткі списки номінантів оприлюднять у грудні 2025-го або першій половині січня 2026 року.

Львівська премія міста літеруатури ЮНЕСКО матиме спецвідзнаку для військових і ветеранів

У Львові оновили Положення про премію міста літератури ЮНЕСКО, запровадивши спецвідзнаку для авторів-військовиків і аворів-ветеранів. Про це йдеться на сайті Львівської міської ради.

Всеукраїнською премією міста літератури ЮНЕСКО щороку нагороджують автора або перекладача за оригінальний чи перекладний художній твір українською мовою. Нагороду присуджує місто Львів.

Ця премія відзначає сучасні твори, що утверджують гуманістичні цінності, свободу слова, міжкультурний діалог і розвивають глобальне розуміння України. 

Тепер окрема відзнака передбачена для військовослужбовців і ветеранів, які створюють літературні твори українською мовою.

Як зазначають у Львівській міськраді, такі зміни мають посилити підтримку авторів, чиє слово народжується на війні — поруч із фронтом або після повернення з нього.

Станом на січень 2025 року Мережа Міст літератури ЮНЕСКО налічує 53 міста з усього світу. Львів отримав такий титул 2015 року.

Спільний каталог авторських прав

Блоги

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ