Книжкове піратство має серйозний вплив на економіку та культурний розвиток країн. З поширенням інтернету воно набуло глобального характеру, ускладнюючи контроль за незаконним розповсюдженням контенту. Це свідчить про потребу посилювати міжнародне співробітництво і створювати ефективні механізми захисту авторських прав.

Що каже статистика?

Видавнича діяльність з часткою 30,7% — друга за попитом (після телевізійних програм) серед «піратів» по всьому світу. Менш значні позиції — у фільмів, шоу та музики.

Хоча загальний трафік піратських ресурсів зменшився проти 2023 року, видавнича справа показала значне зростання у цій статистиці. Кількість відвідувань піратських сайтів з книгами та журналами по всьому світу зросла на 4,3%, — до 66,4 мільярда.

Результати дослідження MUSO за 2024 рік показують, що Україна входить у 10-ку країн, де шириться нелегальний контент. При цьому Україна не належить до країн з найбільшим внеском у піратський видавничий трафік. 

Однак усередині країни контрафакт нині є значною проблемою, що загрожує і книговидавництву, і розвитку суспільства. Ідеться про друк або тиражування підробних книг для продажу, платне або безоплатне піратське поширення електронного контенту, контрабанду.

Українські видавці й правоохоронці зауважують, що головним каналом продажу таких книг є маркетплейси: там реалізують 60–70% підробок. Крім того, збувають піратські видання й на ринках, ярмарках, через сайти і соцмережі. 

Обрахувати точні збитки від книжкового піратства складно. Самі видавці оцінюють шкоду мільйонами гривень. Великі книговидавничі компанії говорять про щонайменше 15% недоотриманих прибутків. 

Відповідальність за піратство 

Нині за незаконне відтворення, використання й розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, як і за інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, в Україні передбачена кримінальна відповідальність. Стаття 176 ККУ карає такі дії штрафом від 5100 до 17000 грн, виправними роботами чи позбавленням волі на 2 роки.

За повторне або групове вчинення злочину чи при матеріальній шкоді у великому розмірі — від 17000 до 34000 грн штрафу, виправні роботи чи позбавленням волі від 2 до 5 років.

Службова особа, організована група або ті, хто спричинили метеріальну шкоду в особливо великому розмірі, відповідатимуть за згаданими пунктами штрафом від 34000 до 51000 грн, позбавленням волі від 3 до 6 років та права обіймати певні посади.

Про те, що читачі теж несуть відповідальність за споживання й поширення піратського контенту, говорить директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена Орлюк. Вона пояснює, що, придбавши піратську копію, читач позбавляє видавництва можливості отримати доходи за важку працю. 

За словами очільниці УКРНОІВІ, якщо видавці постійно потерпають від недоотримання коштів через піратство, вони просто не можуть вкладати в майбутніх авторів.

Крім того, це впливає на сплату видавцями податків і, відповідно, наповнення державного бюджету. А купуючи піратський контент із росії, читач ще й фінансує бюджет ворога.

Ознаки піратського видання і ризики для читачів

До всього, підробний примірник не має жодної гарантії якості книжки. Піратські копії виготовляють без жодних ліцензій, на дешевих типографіях або в приміщеннях, що спеціально не облаштовані для створення книг, каже заступник директора УКРНОІВІ Владислав Білоцький. 

Він каже, що основні маркери підробок — це тьмяні чорнила, нерівний набір тексту, неякісна обкладинка, відсутність логотипу видавництва й універсального ідентифікаційного номера ISBN, в також удвічі нижча ціна, ніж за оригінал.

За словами Білоцького, щоб зменшити витрати, часто нелегали вилучають із текстів якісь розділи, у такий спосіб спотворюючи сюжет і структуру книги. Такі книги не лише завдають шкоди авторам (втрата прибутку, підписників, репутаційні ризики), а й можуть створювати хибне враження про твір, якщо, наприклад, піратське видання виходить російською мовою.

Проблема піратства має і санітарно-безпековий аспект, каже Владислав Білоцький. Скажімо, неофіційні друкарні користуються чорнилами низької якості, що можуть містити канцерогени, і папір невідомого походження. Електронні піратські копії також становлять ризик, адже часто містять віруси та шкідливе програмне забезпечення, що може пошкодити пристрій користувача.

Піратство у світі

У США, де цифрове піратство особливо поширене, щорічні втрати економіки оцінюють у 29,2 мільярда доларів США. До них входять не лише прямі збитки для видавців, а й втрати для суміжних галузей — роздрібної торгівлі, авторських винагород, логістики.

Аналогічно, в Італії щорічні збитки від книжкового піратства становлять 705 млн євро, а економіка втрачає близько 4900 робочих місць. Такі цифри наочно демонструють, що книжкове піратство — не лише моральна чи культурна, а й серйозна економічна проблема.

Світовий досвід демонструє, що ефективна боротьба з книжковим піратством потребує комплексного підходу — поєднання законодавчих ініціатив, технологічних інструментів і просвітницьких кампаній.

Так, у 2024 році французький суд заблокував 98 доменів піратського сайту Z-Library, який поширював мільйони неліцензійних копій книг. Ця ініціатива стала частиною державної стратегії боротьби з піратством, яку підтримали провідні видавці, зокрема Hachette Livre та Editis. Такі заходи спрямовані на захист прав авторів, видавців і читачів, а також на зміцнення правової культури у сфері книговидання.

Україна проти піратства

Боротьба з книжковим піратством — складне, але необхідне завдання для захисту інтелектуальної власності, розвитку культури читання та підтримки чесного видавничого ринку.

Міжнародний досвід і українські ініціативи доводять: реальні зміни можливі лише за умови об’єднання зусиль держави, видавців, авторів і самих читачів.

У вересні–листопаді 2024 року в Україні тривала Національна інформаційна кампанія Anti-Piracy: Books, спрямована на підвищення поваги до прав інтелектуальної власності.

Її співорганізатором стала, зокрема, й Українська видавнича асоціація.

Результати кампанії засвідчили позитивні зміни:

• зросла зацікавленість суспільства проблемою книжкового піратства, а, отже, активізувався пошук шляхів до подолання проблеми;
  
  
• налагоджена співпраця між зацікавленими сторонами: представниками книговидавничої галузі, правозахисними організаціями й освітніми установами;
  
  
• популяризоване свідоме ставлення до інтелектуальної власності, що допомагає формувати відповідальніший підхід до споживання інтелектуального продукту.

Опитування громадськості в межах кампанії Anti-Piracy: Books показало, що більшість громадян усвідомлюють шкоду піратства для книговидавництва і визнають, що книги охороняються авторським правом. Лише 22,6% респондентів зазначили, що не замислювались над цією проблемою.

• 45,2% опитаних ніколи не купували піратських копій книг.
  
  
• 35,7% зізналися, що робили це кілька разів, але не повторюватимуть, якщо матимуть сумніви щодо оригінальності видання.
  
  
• головні причини несвідомої покупки — неможливість відрізнити копію від оригіналу (35,7%) та неуважність (25%).

Тож можемо сказати, що більшість українців усвідомлюють ризики, які несе продаж і придбання піратських книг.

На початку 2024 року в Україні набув чинності наказ Міністерства економіки про формування переліку вебресурсів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності. Це своєрідний чорний список для сайтів, що діє в межах міжнародної бази WIPO ALERT.

Український інститут книги розробив електронний каталог «Книжки на ринку», що допомагає відслідковування нелегальні видання на маркетплейсах. Платформа містить усі легальні українські видання із зазначенням їхніх справжніх ISBN. 

УКНОІВІ у листопаді цьогоріч знову організовує антипіратський захід в межах Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій. Уже втретє такий захід збере представників законодавчої та виконавчої влади України, фахівців у сфері ІВ, права та економіки, бізнесу, креативних та інноваційних індустрій, профільних асоціацій, міжнародних та національних експертів для обговорення інструментів боротьби з цифровим піратством і механізмів реагування на порушення прав інтелектуальної власності.

Очевидно, зараз в Україні треба продовжувати працювати над конструктивною взаємодією видавців із маркетплейсами та правоохоронцями.

Українська Видавнича Асоціація запустила внутрішню ініціативу — боротьбу з контрафактом та незаконним поширенням літератури.

— Ми опрацьовуватимемо заяви від видавців про виявлену піратську продукцію і звертатимемося до великих майданчиків (Rozetka, OLX, Prom), якщо не отримаємо відповіді — до правоохоронних органів. Після напрацювання практики спільно з правоохоронцями запропонуємо механізм швидкого реагування, — прокоментував голова Правління УВА Артем Біденко.

Також наступного року Українська видавнича асоціація планує комунікаційну кампанію, спрямовану на підтримку офіційних продажів. Адже кожна придбана легальна книга — це інвестиція у розвиток української культури та повагу до творчої праці.