Важливо

Блоги

Про контрафакт

серп. 09, 2021
Переглядів: 1913
Written by

За експертною оцінкою через контрабанду та піратство український книжковий ринок щороку втрачає майже третину своїх прибутків. А ці гроші могли б піти на підтримку та розвиток української книги. Через те, що Україна не має чітких системних механізмів виявлення та покарання зловмисників, які порушують авторське право (нелегально друкують і розповсюджують піратські паперові та електронні копії) українські видавництва не можуть конкурувати з ними в ціні та втрачають своїх читачів. Ті йдуть у «тіньові» канали розповсюдження і назавжди. Очевидно, що контент такої контрабандної/контрафактної продукції не контролюється, тому заборонені в офіційному імпорті книжки з антиукраїнськими гаслами вільно «гуляють» в інтернеті - на популярних меркетплейсах, в соціальних мережах та на сумнівних сайтах. Тож ми ходимо по замкнутому колу: ринку бракує якісного україномовного контенту, бо видавництва не можуть розвиватись через ціновий демпінг з боку піратів, а читачі у пошуку більш доступної книги йдуть на чорний ринок за російськомовним контрафактом. Офіційний ринок зменшується, а тіньовий - зростає. Як розірвати це коло?

Рішення є:
- посилити відповідальність за друк та продаж піратської продукції (ринок уже підготував та надав свої пропозиції щодо внесення змін до трьох ключових законів);
- вдосконалити механізми притягнення до відповідальності піратів (до кримінальної відповідальності);
- наполегливого апелювати до свідомості власників великих маркетплейсів - щоб вимагали від продавців ліцензію та підтвердження авторських прав;
- привчати читачів до відповідального споживання і доброчесності.

Про все це ми мали змогу поговорити під час фахової дискусії «Дамоклів меч української літератури: як контрафакт вбиває книжковий ринок», яка відбулась у межах фестивалю «Зелена хвиля» в Одесі. Дякую організаторам Книжковий фестиваль Зелена хвиля, та нашій модераторці Тетяні Трофименко
Посилання на відеозапис з події https://bit.ly/3AcF4v8

Як змінилося українське книговидавництво за останні роки та які моменти були переломними? Що читають українці і як змінюються їхні вподобання? Чи виживуть паперові видання у боротьбі з електронними?

Інтерв'ю в Cosmopolitan

Жодне  дерево за час виробництва екопаперу не постраждало

На Зміівській паперовій фабриці, що входить до Корпорація "Ранок", продовжується масштабна реконструкція і встановлення нового обладнання для збільшення потужностей переробки вторсировини ТетраПак.

Концепцію роботи нового обладнання розробляли інженери фабрики разом із шведськими технологами та німецькими спеціалістами Pallmann. У світі ще немає аналогічних ліній. Дуже надіємося, розрахунки та попереднє моделювання були точними. Пробний запуск плануємо 16-го серпня.
Нове обладнання дозволить збільшити виробництво екопаперу із дотриманням європейських екологічних нормативів за FSC.
Як це вдалося, чи скористалися ми можливостями пільгового кредитування - це окрема тема).

Щасливий, оскільки ще більше книжок Дитяча література видавництва "Ранок" друковатимуться на екопапері українського виробництва.

Колеги активно взялись рахувати обсяг ринку, темпи його падіння, темпи повернення книжок з Росії на український ринок. Це непогана справа, коли тобі потрібно поставити табличку на могилу українського видання та написати епітафію та історію хвороби.

Порахуємо інше.
2018 рік - закупівля УІК 121 млн грн, закупівля МІП 25 млн грн
2019 рік - закупівля УІК 87 млн грн, закупівля МІП-МКІП 36 млн грн
2020 рік - закупівля УІК 48 млн грн, закупівля МКІП - 16 млн грн
2021 рік(в бюджеті) УІК 50 млн грн, МКІП - 1,5 млн грн
Так чином, динаміка наступна: 146/123/64/51.5.

Зробимо аналіз в порівняних цінах. Буду умовно рахувати інфляцію в галузі 10% на рік(думаю, вона трохи більше, але не надважливо для рахування тенденцій)
146/111/51/34 млн(використано складний %).

Таким чином, присутність держави на комерційному книжковому ринку(закупівля), зменшено в 4,3 рази.

Для розуміння ситуації потрібно додати, що пропорційно зменшилась і участь місцевих бюджетів.

Треба додати, що в 2020 році, завдяки активній позиції УАВК, УІК, Мінкультури та Гуманітарного Комітету ВР, втрати галузі від локдаунів було частково компенсовано на 87,5 млн грн(62,5 Мінфін технічно зрізав). В 2021 заплановано ще одну програму УІК, пов‘язану з держзамовленням на книги до ювілею країну, на яку направлено гроші з інших, призупинених програм галузі.

Коли кажемо про поновлення рівня фінансування галузі, порівняно з 2018 роком, справа йде про 121+33%=161 млн грн на бібліотечну закупівлю. При середній ціні книги на рівні 130 грн це всього 1,2 млн книжок на 14.000 публічних бібліотек країни - менше 100 книжок на одну бібліотеку, 4 грн, або 15 евроцентів на одного громадянина(зараз маємо 4 євроцента)

Треба зрозуміти, що по рівню фінансування бібліотек ми відстаємо від цивілізованих країн не на відсотки і не в рази, а на майже два порядка(для тих, хто пам‘ятає шкільний курс математики), потрібні не системні зміни, потрібне радикальне законодавче рішення.

Поодинокі волання видавців вже не можуть привернути увагу суспільства, до них звикли. Іноді ж з‘являються нові книжки? Ну й добре. Погано школярі написали тести? Треба змінити систему тестування, вони були складені недолуго. Неконкурентні українські виші? Можна змінити ректорів. Суспільство піддається інформаційному впливу російської пропаганди? Це залишки радянського виховання. Керівники громад знищують бібліотеки? Ми їм заборонимо. На словах. А жорстких бюджетних нормативів, які потрібно виконувати, приймати не будемо, бо тоді ж буде складно спиляти приміщення бібліотек в селах та містечках. Ну, і т д

Міністерство Культури підготувало програму підтримки читання. Чи стала вона документом, який затверджено Кабміном, з підтвердженим фінансуванням на рівні Мінекономіки та Міністерства Фінансів. Ні. Тоді навіщо така Програма? Може, є сенс суспільству це спитати у цих Міністерств? Чому ж ми мовчимо?

Спільний каталог авторських прав

Зміст

Блоги

Інформація для ЗМІ