Найближчими днями я розміщу матеріали за результатами нашого спілкування з Норвезьким культурним фондом щодо програм закупівель книжок норвезьких видавництв для поповнення фондів бібліотек.
Дуже цікаві матеріали!
Зараз для вашого осмислення наведу лише дві цифри з цих матеріалів.

Отже.

2018 року видатки Державного бюджету Норвегії лише на закупівлю книжок для публічних бібліотек становили 17,2 млн євро, або майже 486 млн грн за нинішнім курсом гривні до євро. Видатки на утримання структур, які займаються питаннями цих закупівель, ідуть за іншими статтями витрат.
Хочу нагадати, що населення Норвегії становить 5,3 млн осіб.
І 88% дорослого населення країни є активними читачами.

Для порівняння.

Після звернень Асоціації до Уряду та до Голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики О. Ткаченка початковий бюджет на статтю "Забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі" було збільшено на 50 млн гривень, і після першого читання Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" ці видатки становлять 146 млн гривень. Це на все про все разом з адміністративними витратами, виставками, програмою перекладів тощо.
Нагадаю дані нашого Держстату: населення України — 42,2 млн.

Рівень економічного розвитку та якості життя в Норвегії і в Україні порівнювати не буду...
Чого бідні? Бо...

27 березня в Київському Університеті імені Бориса Грінченка відбулось відкрите засідання на тему «Видавнича справа: виклик сучасності». Слід зазначити, що це друге зібрання круглого столу яке проходить на базі освітнього закладу.

Організатори заходу — Кафедра видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка та Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів.

Перш за все, прозвучало напутнє слово президента Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів — Олександра Афоніна.
«Книга це не носій, це зміст, це знання які вона надає» - наголосив Олександр Васильович.

До складу учасників круглого столу увійшли працівники кафедри видавничої справи Інституту журналістики, видавці - практики та представники Ради студентського самоврядування.

Схарактеризувавши значущість та актуальність поставлених на розгляд питань і завдань, що стосувались перспективних напрямів професійного навчального процесу та практичних потреб галузі, присутні перейшли до розгляду зазначених тем.

Перший тематичний блок стосувався фахових запитів видавничої галузі.

Розпочала обговорення Тетяна Єжижанська, викладач кафедри видавничої справи. Її тема – «Комунікація українських видавництв: оцінка відвідувачів Книжкового Арсеналу та Форуму видавців». Завдяки детальним результатам дослідження, було з’ясовано, на що саме звертають увагу потенційні покупці книжок і що для них є найважливішим під час вибору літератури.

Наступний виступ, Марина Александрович — доцент кафедри видавничої справи, влаштувала у формі діалогу. Доповідь була присвячена взаємодії системи підготовки видавничих кадрів і видавничих організацій. Доповідач поставила аудиторії актуальні питання, які стосувались взаємодії «видавець — працівник».
«Що ви, як роботодавці, готові запропонувати потенційному працівнику? Плюси й мінуси фрілансу та роботи в офісі? Чи можна вважати стажування, досвідом роботи?» - ці та інші влучні питання викликали жваві обговорення серед гостей круглого столу.

Продовжила програму відкритого засідання Олена Осмоловська, за сумісництвом доцент кафедри видавничої справи, директор «Видавничого центру «12» і одна з координаторів сьогоднішньої зустрічі. Її тема - «Створення студентського центру УАВК, була зорієнтована на взаємодію між студентським осередком та УАВК і розвитком студентського самоврядування загалом.

Схарактеризувала тему сучасної практичної реалізації у видавничій галузі Світлана Привалова, доцент кафедри видавничої справи. У її доповіді мова йшла про редакцію малого видавництва: проекти, потреби, практика (за досвідом арт-видавництва).
«Малі видавці — це дорога для студентів» - зазначила Світлана під час свого виступу.

Остання тема першого блоку стосувалась тенденцій та новацій міністерства освіти й науки щодо напряму знань «Видавнича справа та редагування». Її автор, Віктор Іванович Шпак, професор кафедри видавничої справи, поставив питання до аудиторії щодо нових змін та рухів у сфері видавничої справи, зорієнтувавши аудиторію на думки щодо змін у тенденціях розвитку та в системі управління у видавництвах.

Далі був обмін поглядами та обговорення прослуханого тематичного блоку, де кожен з присутніх в аудиторії мав змогу висловити свою думку і взяти участь у дискусії.

Другий блок круглого столу стосувався фахового працевлаштування студента-видавця. Виступи студентів, 4 курсу Карпети Світлани та Михайленко Марини, які офіційно працевлаштовані у видавничій та медійній сферах, були сповнені жагучою цікавістю та прагненням поділитися своїм власним досвідом у сфері видавництва.

Ще одною темою обговорення стала проблематика студентської практики, яку підготувала Наталя Романюк, доцент кафедри видавничої справи.

Після завершення заходу, розмови про видавничу діяльність продовжились у невимушеній та неформальній атмосфері за філіжанкою кави. Гості заходу залишились приємно вражені від зустрічі, що об’єднала видавців, студентів та організаторів спільною ідеєю щодо розвитку та інновацій у сфері видавничої справи.

Дарія Балагура

Стаття взята з сайту www.perun.com.ua