Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги (IBBY) у партнерстві з ЮНЕСКО оголосила прийом заявок на участь у створенні колекції «Remarkable Books for Young Readers in Indigenous and Endangered Languages» — «Визначні книжки для юних читачів мовами корінних народів та зникаючими мовами». Про це УВА повідомили в Міжнародній асоціації видавців.

Мета ініціативи — підтримати та популяризувати видання, які сприяють збереженню і розвитку мов корінних народів та мов, що перебувають під загрозою зникнення.

До участі запрошують видання, що відповідають таким критеріям:

• книги для дітей і підлітків (ілюстровані книжки, романи, біографії, графічні романи, нонфікшн) з високою якістю тексту та/або ілюстрацій;
• опубліковані у період із січня 2018 до грудня 2025 року;
• первинно видані мовою корінного народу чи зникаючою мовою, або двомовні видання, де одна з мов — корінна чи зникаюча;
• відображають цілі та завдання Глобального плану дій Міжнародного десятиліття мов корінних народів;
• відповідають принципам ЮНЕСКО та дотримуються політичної нейтральності.

Заявки приймають до 15 грудня 2025 року.

Результати відбору оприлюднять наприкінці квітня 2026 року, а саму колекцію представлять на 40-му Всесвітньому конгресі IBBY, що відбудеться 6–9 серпня 2026 року в Оттаві (Канада).

Детальні умови участі та повний текст регламенту доступні за посиланням.

Український письменник Сергій Жадан отримав Медаль Свободи на «Іграх Свободи», що відбулися в польському місті Лодзь. Про це він повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.

«Ігри Свободи» — це триденний фестиваль ідей, що цьогоріч проходить під гаслом «Час невизначеності». Захід дає учасникам можливість обговорити політику, культуру та науку.

За словами президента Фонду «Liberte!» Блажея Ленковського, «Ігри» — це місце народження багатьох громадських ініціатив і соціальних кампаній. 

Він так прокоментував вручення Жаданові Медалі Свободи:

«Це наша данина поваги його мужності, що він мав вівагу покинути зпучне життя й піти на фронт боронити свою країну. Це позиція, яка варта згадування. І це також символічний акт нашої солідарності з Україною. Котру, вважаємо, й надалі має безумовно підтримувати і Польща, і Європа».

Сергій Жадан своєю чергою подякував організаторам фестивалю за підтримку України й солідарність.

Письменник зазначив, що  найближчими днями виставить одержану медаль на аукціон, а отримані кошти передасть на потреби 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія».

Організатори Booker Prize — однієї з найвідоміших книжкових нагород світу — оголосили про створення нової премії, присвяченої дитячій художній прозі. Вона матиме назву Children’s Booker Prize і відзначатиме найкращі книжки для дітей віком від 8 до 12 років.

Як пише The Guardian, заявки почнуть приймати навесні 2026 року, а перше вручення премії заплановане на лютий 2027-го. На відзнаку зможуть претендувати книги, опубліковані у період з 1 листопада 2025 року по 31 жовтня 2026-го. 

За задумом Booker Prize Foundation, Children’s Booker стане не просто ще однією нагородою, а потужним поштовхом до розвитку дитячого читання. Програма передбачає, що Фонд премії щороку даруватиме 30 000 примірників книжки-переможця і книг зі шортліста дітям, співпрацюючи з такими партнерами, як National Literacy Trust, The Reading Agency, Bookbanks та Children’s Book Project.

Директорка фонду Букерівської премії Ґейбі Вуд назвала премію найамбітнішим проєктом Booker Prize за останні двадцять років. За її словами, цим проєктом вони хочуть показати дітям, що їхня уява й голоси важливі, що читання — це не шкільний обов’язок, а задоволення.

Журі першого конкурсу очолить британський дитячий письменник Френк Котрелл-Бойс. Він назвав нову нагороду «важливим знаком того, що діти заслуговують на літературу не менш серйозну, ніж дорослі». Разом із іншими літературними експертами конкурсну прозу оцінюватимуть і троє дітей. Організатори переконані, що саме вони найкраще відчувають, які історії справді залишаються в пам’яті.

Запуск нової премії відбувається на тлі занепокоєння британців: за останні два десятиліття рівень читання у вільний час серед дітей у їхній країні впав до рекордно низького рівня. Тому ініціатива Booker Prize Foundation виглядає не лише культурним, а й соціальним жестом — спробою повернути дітям любов до книжок.

Поява престижної нагороди у сфері дитячої літератури важлива і для українського книжкового ринку. Це шанс для авторів і видавців уважніше придивитися до міжнародних тенденцій, шукати партнерів для перекладів англійською і розвивати власні премії для дитячої літератури. Адже, як показує приклад Booker, хороші історії для дітей — це інвестиція в майбутнє читання.

11 листопада у Києві відбудеться VII Міжнародний ярмарок грантів у сфері культури, що збере близько тисячі представників сектору культури та креативності з усієї країни. У межах заходу передбачена окрема сесія для видавців. Про це інформують на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, що організовує цей захід спільно з партнерами. 

На ярмарку митці, культурні менеджери, організації та ініціативи дізнаються про можливості для розвитку і знайдуть підтримку, що допоможе втілити їхні ідеї. 

За словами організаторів, на учасників чекають:

• презентації від національних та міжнародних програм, проєктів і ініціатив підтримки культурного та креативного секторів;
• консультації від грантодавців, які підтримують українську культуру та міжнародну співпрацю;
• нетворкінг, де професіонали сектору зможуть спілкуватися, отримувати безкоштовні консультації та започатковувати нові партнерства;
• дискусії, обговорення та презентаційні сесії, де узагальнюється досвід, а функціонери сектору культури діляться найкращими практиками. 

Крім того, спеціально для видавців з 11:30 до 13:00 Український інститут книги спільно з організаторами Ярмарку проведе окрему сесію з фокусом на грантові та конкурсні можливості саме в галузі книговидання. 

Ідеться про обговорення таких проєктів:

1. Книговидання як креативна індустрія у світлі завдань Стратегії розвитку читання та Стратегії розвитку культури.
2. Мистецькі конкурси та програма підтримки перекладів від Українського інституту книги: плани на 2026 рік.
3. Грантова програма Міністерства економіки України «Власна справа: Креативні індустрії». Можливості для книговидавців.
4. Конкурси «Поширення європейських літературних творів» та «Culture Moves Europe» програми ЄС «Креативна Європа». Оголошення про відбір заявок на 2026 рік. 
5. Спеціальна програма для видавців з України та сусідніх країн — «Книжковий Арсенал».

Участь у заході є безоплатною, однак заздалегідь потрібно зареєструватися. Зробити це можна до 3 листопада включно. Після відбору організатори надішлють підтвердження участі до 7 листопада. 

З безпекових причин локацію ярмарку повідомлять лише підтвердженим учасникам.
Більше про ярмарок, умови участі та реєстрацію читайте на сторінці організатора.

21 жовтня Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну міністеркою культури України та віцепрем’єр-міністеркою з питань гуманітарної політики. За це рішення проголосували 266 народних депутатів.

Тетяна Бережна — юристка за освітою, адвокатка, випускниця Національного університету «Києво-Могилянська академія». 

З 2022 року була заступницею міністерки економіки Юлії Свириденко й відповідала, зокрема, за реформування трудової сфери, створення робочих місць, інтеграцію ветеранів у ринок праці.

У ролі генеральної комісарки від України на EXPO-2025 в Осаці (Японія) Тетяна Бережна відповідала за представлення нашої держави й реалізацію національного павільйону. 

Із липня 2025 року вона виконувала обов’язки міністерки культури та стратегічних комунікацій, здобувши досвід управління культурною політикою в один із найскладніших періодів для країни.

Українська видавнича асоціація вітає Тетяну Бережну з призначенням і висловлює впевненість, що її енергія, професійність і стратегічне бачення нададуть нового імпульсу розвитку української культури, книговидання та бібліотечної справи — сфер, які сьогодні потребують особливої державної уваги. 

Віримо, що під її керівництвом буде відновлено державну програму закупівель книжок для бібліотек — життєво важливий механізм підтримки видавців, авторів і читачів у громадах.

Пріоритетами своєї діяльності на посаді Тетяна Бережна називає залучення державних, приватних і міжнародних ресурсів у культуру, охорону пам’яток і розвиток культурного середовища в умовах війни й автономність закладів культури.

Книжкове піратство має серйозний вплив на економіку та культурний розвиток країн. З поширенням інтернету воно набуло глобального характеру, ускладнюючи контроль за незаконним розповсюдженням контенту. Це свідчить про потребу посилювати міжнародне співробітництво і створювати ефективні механізми захисту авторських прав.

Що каже статистика?

Видавнича діяльність з часткою 30,7% — друга за попитом (після телевізійних програм) серед «піратів» по всьому світу. Менш значні позиції — у фільмів, шоу та музики.

Хоча загальний трафік піратських ресурсів зменшився проти 2023 року, видавнича справа показала значне зростання у цій статистиці. Кількість відвідувань піратських сайтів з книгами та журналами по всьому світу зросла на 4,3%, — до 66,4 мільярда.

Результати дослідження MUSO за 2024 рік показують, що Україна входить у 10-ку країн, де шириться нелегальний контент. При цьому Україна не належить до країн з найбільшим внеском у піратський видавничий трафік. 

Однак усередині країни контрафакт нині є значною проблемою, що загрожує і книговидавництву, і розвитку суспільства. Ідеться про друк або тиражування підробних книг для продажу, платне або безоплатне піратське поширення електронного контенту, контрабанду.

Українські видавці й правоохоронці зауважують, що головним каналом продажу таких книг є маркетплейси: там реалізують 60–70% підробок. Крім того, збувають піратські видання й на ринках, ярмарках, через сайти і соцмережі. 

Обрахувати точні збитки від книжкового піратства складно. Самі видавці оцінюють шкоду мільйонами гривень. Великі книговидавничі компанії говорять про щонайменше 15% недоотриманих прибутків. 

Відповідальність за піратство 

Нині за незаконне відтворення, використання й розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, як і за інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, в Україні передбачена кримінальна відповідальність. Стаття 176 ККУ карає такі дії штрафом від 5100 до 17000 грн, виправними роботами чи позбавленням волі на 2 роки.

За повторне або групове вчинення злочину чи при матеріальній шкоді у великому розмірі — від 17000 до 34000 грн штрафу, виправні роботи чи позбавленням волі від 2 до 5 років.

Службова особа, організована група або ті, хто спричинили метеріальну шкоду в особливо великому розмірі, відповідатимуть за згаданими пунктами штрафом від 34000 до 51000 грн, позбавленням волі від 3 до 6 років та права обіймати певні посади.

Про те, що читачі теж несуть відповідальність за споживання й поширення піратського контенту, говорить директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена Орлюк. Вона пояснює, що, придбавши піратську копію, читач позбавляє видавництва можливості отримати доходи за важку працю. 

За словами очільниці УКРНОІВІ, якщо видавці постійно потерпають від недоотримання коштів через піратство, вони просто не можуть вкладати в майбутніх авторів.

Крім того, це впливає на сплату видавцями податків і, відповідно, наповнення державного бюджету. А купуючи піратський контент із росії, читач ще й фінансує бюджет ворога.

Ознаки піратського видання і ризики для читачів

До всього, підробний примірник не має жодної гарантії якості книжки. Піратські копії виготовляють без жодних ліцензій, на дешевих типографіях або в приміщеннях, що спеціально не облаштовані для створення книг, каже заступник директора УКРНОІВІ Владислав Білоцький. 

Він каже, що основні маркери підробок — це тьмяні чорнила, нерівний набір тексту, неякісна обкладинка, відсутність логотипу видавництва й універсального ідентифікаційного номера ISBN, в також удвічі нижча ціна, ніж за оригінал.

За словами Білоцького, щоб зменшити витрати, часто нелегали вилучають із текстів якісь розділи, у такий спосіб спотворюючи сюжет і структуру книги. Такі книги не лише завдають шкоди авторам (втрата прибутку, підписників, репутаційні ризики), а й можуть створювати хибне враження про твір, якщо, наприклад, піратське видання виходить російською мовою.

Проблема піратства має і санітарно-безпековий аспект, каже Владислав Білоцький. Скажімо, неофіційні друкарні користуються чорнилами низької якості, що можуть містити канцерогени, і папір невідомого походження. Електронні піратські копії також становлять ризик, адже часто містять віруси та шкідливе програмне забезпечення, що може пошкодити пристрій користувача.

Піратство у світі

У США, де цифрове піратство особливо поширене, щорічні втрати економіки оцінюють у 29,2 мільярда доларів США. До них входять не лише прямі збитки для видавців, а й втрати для суміжних галузей — роздрібної торгівлі, авторських винагород, логістики.

Аналогічно, в Італії щорічні збитки від книжкового піратства становлять 705 млн євро, а економіка втрачає близько 4900 робочих місць. Такі цифри наочно демонструють, що книжкове піратство — не лише моральна чи культурна, а й серйозна економічна проблема.

Світовий досвід демонструє, що ефективна боротьба з книжковим піратством потребує комплексного підходу — поєднання законодавчих ініціатив, технологічних інструментів і просвітницьких кампаній.

Так, у 2024 році французький суд заблокував 98 доменів піратського сайту Z-Library, який поширював мільйони неліцензійних копій книг. Ця ініціатива стала частиною державної стратегії боротьби з піратством, яку підтримали провідні видавці, зокрема Hachette Livre та Editis. Такі заходи спрямовані на захист прав авторів, видавців і читачів, а також на зміцнення правової культури у сфері книговидання.

Україна проти піратства

Боротьба з книжковим піратством — складне, але необхідне завдання для захисту інтелектуальної власності, розвитку культури читання та підтримки чесного видавничого ринку.

Міжнародний досвід і українські ініціативи доводять: реальні зміни можливі лише за умови об’єднання зусиль держави, видавців, авторів і самих читачів.

У вересні–листопаді 2024 року в Україні тривала Національна інформаційна кампанія Anti-Piracy: Books, спрямована на підвищення поваги до прав інтелектуальної власності.

Її співорганізатором стала, зокрема, й Українська видавнича асоціація.

Результати кампанії засвідчили позитивні зміни:

• зросла зацікавленість суспільства проблемою книжкового піратства, а, отже, активізувався пошук шляхів до подолання проблеми;
  
  
• налагоджена співпраця між зацікавленими сторонами: представниками книговидавничої галузі, правозахисними організаціями й освітніми установами;
  
  
• популяризоване свідоме ставлення до інтелектуальної власності, що допомагає формувати відповідальніший підхід до споживання інтелектуального продукту.

Опитування громадськості в межах кампанії Anti-Piracy: Books показало, що більшість громадян усвідомлюють шкоду піратства для книговидавництва і визнають, що книги охороняються авторським правом. Лише 22,6% респондентів зазначили, що не замислювались над цією проблемою.

• 45,2% опитаних ніколи не купували піратських копій книг.
  
  
• 35,7% зізналися, що робили це кілька разів, але не повторюватимуть, якщо матимуть сумніви щодо оригінальності видання.
  
  
• головні причини несвідомої покупки — неможливість відрізнити копію від оригіналу (35,7%) та неуважність (25%).

Тож можемо сказати, що більшість українців усвідомлюють ризики, які несе продаж і придбання піратських книг.

На початку 2024 року в Україні набув чинності наказ Міністерства економіки про формування переліку вебресурсів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності. Це своєрідний чорний список для сайтів, що діє в межах міжнародної бази WIPO ALERT.

Український інститут книги розробив електронний каталог «Книжки на ринку», що допомагає відслідковування нелегальні видання на маркетплейсах. Платформа містить усі легальні українські видання із зазначенням їхніх справжніх ISBN. 

УКНОІВІ у листопаді цьогоріч знову організовує антипіратський захід в межах Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій. Уже втретє такий захід збере представників законодавчої та виконавчої влади України, фахівців у сфері ІВ, права та економіки, бізнесу, креативних та інноваційних індустрій, профільних асоціацій, міжнародних та національних експертів для обговорення інструментів боротьби з цифровим піратством і механізмів реагування на порушення прав інтелектуальної власності.

Очевидно, зараз в Україні треба продовжувати працювати над конструктивною взаємодією видавців із маркетплейсами та правоохоронцями.

Українська Видавнича Асоціація запустила внутрішню ініціативу — боротьбу з контрафактом та незаконним поширенням літератури.

— Ми опрацьовуватимемо заяви від видавців про виявлену піратську продукцію і звертатимемося до великих майданчиків (Rozetka, OLX, Prom), якщо не отримаємо відповіді — до правоохоронних органів. Після напрацювання практики спільно з правоохоронцями запропонуємо механізм швидкого реагування, — прокоментував голова Правління УВА Артем Біденко.

Також наступного року Українська видавнича асоціація планує комунікаційну кампанію, спрямовану на підтримку офіційних продажів. Адже кожна придбана легальна книга — це інвестиція у розвиток української культури та повагу до творчої праці.

17 і 18 жовтня на українському стенді Франкфуртського книжкового ярмарку відбудеться сценічний перфоманс-поліфонія «Echoes / Відлуння», створений українськими митцями Оленою Герасим’юк та Павлом Матюшею. Подія покликана дати звучання тим, чиї голоси обірвала війна, і передати масштаб культурних втрат України.

Як зазначають організатори, це — мистецький виступ, у якому голоси сучасних письменників переплітаються з голосами тих, кого вже немає серед нас. У центрі перфомансу — десять поетичних текстів, присвячених загиблим і зниклим безвісти авторам. У кожному з них звучать цитати з їхніх творів, створюючи ефект поліфонії — спільного дихання пам’яті, у якому полеглі продовжують говорити разом із живими.

Серед вшанованих імен — Вероніка Кожушко, Катерина Роговик, Гліб Бабіч, Ілля Чернілевський, Ігор Мисяк, Максим Кривцов, Борис Гуменюк, Вікторія Амеліна, Микола Леонович та Володимир Вакуленко.

Авторка ідеї перфомансу — письменниця й ветеранка Олена Герасим’юк. Разом із поетом і ветераном Павлом Матюшею вони створили сценічний простір, що поєднує сучасні тексти з уривками з творів загиблих митців. 

Особливу роль у перфомансі відіграє візуальний компонент. На сцені з’являться плакати з цитатами та короткими біографіями авторів українською та англійською мовами. Під час виконання кожного тексту плакати передаватимуть у зал — як символ передачі пам’яті, що робить публіку співучасниками живого діалогу між минулим і сьогоденням.

Мета «Echoes / Відлуння» — поширити серед міжнародної аудиторії знання про культурні втрати України та нагадати: слово продовжує жити, коли є ті, хто готові його чути і передавати далі.

17 жовтня о 20:00 — в Українському координаційному центрі (Mainzer Landstraße, 293).

18 жовтня о 18:30 — на Франкфуртському книжковому ярмарку, Стенд України, Hall 4.1, F 79/80.

 Після прем’єри планують створити візуальний і аудіоархів проєкту, що збере тексти, відео та свідчення, аби його голоси лунали й надалі — у цифровому просторі.

«Echoes / Відлуння» втілили за підтримки Українського інституту книги, Культурних Сил, Літературної агенції OVO та проєкту пам’яті «Недописані».

Після прем’єри на Франкфуртському книжковому ярмарку проєкт вирушить на європейські сцени, зокрема до Румунії. 

Нагадаємо, Українська видавнича асоціація цими днями долучається до активної участі у Франкфуртському ярмарку. Переглянути програму повністю можна за посиланням.

У львівському Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» відновили унікальну бібліотеку — архів видань містить понад 7000 примірників, найстарішим із яких близько 200 років. Про це інформують у департаменті з питань культури, національностей і релігій Львівської ОДА.

Книжковий фонд при Львівській спілці архітекторів формували з 1950-х років, нині за підтримки Українського культурного фонду його систематизували, частково оцифрували й відкрили для відвідувачів у новому форматі.

Дослідницький простір «Візарій» і безоплатна читальна зала із виданнями про архітектуру, дизайн і мистецтво запрацюють для відвідувачів 20 жовтня у приміщенні Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» (вулиця Підвальна, 4). Завдяки онлайн-каталогу можна буде переглядати оцифровані видання й замовляти їх для роботи на місці.

Серед раритетів — альбом креслень Віденської опери (1885), журнал Menorah (1925–1932), гід Oxford City and University (1893) та альбом гравюр Альбрехта Дюрера.

Під час відкриття «Візарію» планують провести воркшопи, лекції та дискусії, зокрема про відбудову українських міст і сучасну видавничу практику артбуків. 

З 15 до 19 жовтня у німецькому Франкфурті триватиме 77-й книжковий ярмарок. Цього року Українська видавнича асоціація незмінно долучається до участі в одному з найбільших книжкових форумів світу. 

5-денна програма охопить презентації нових видань, зустрічі й дискусії з письменниками, перекладачами, журналістами та видавцями різних країн світу. 

Український національний стенд, організований Українським інститутом книги,  відкриють 15 жовтня об 11:00 за участі тимчасової виконувачки обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяни Бережної, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Німеччині Олексія Макеєва й директора Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґена Бооса.

Як повідомили в УІК, цьогорічна фокусна тема України на ярмарку — «Filling in» («Доповнення»). Її ідея в тому, щоб заповнити прогалини на європейській культурній мапі: презентувати видання української класики іноземними мовами, відкрити нові виміри нашої літератури та історії, розширити уявлення про українську географію й культурну спадщину. 

Український стенд розташують у павільйоні 4.1 F79/80 з понад 300 книгами від 38 видавництв: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «АССА», «Академперіодика», «Антивидавництво», «АРТБУКС», «Білка», «Богдан», «Букшеф», «Видавництво Старого Лева», «Віват», «Вільний Вітер», «Горобець», «Жорж», «#книголав», «Каламар», Creative Publishing, «Крокус», «Лабораторія», «літ ґрунт», «літературна агенція OVO», «Маґура», Мала академія наук України, «Маміно», «Наш Формат», «Орландо», «Основи», «Ранок», «Саміт-книга», «Стилет і стилос», Ukraїner, «Фоліо», «ХТО ЦЕ?», «Час майстрів», «Час Змін Інформ», «Читаріум», «Школа», «Ще одну сторінку» й окремим стендом — як переможець премії «Читомо» — Creative Women Publishing.

Видавці домовлятимуться про продаж і придбання прав на книжки та налагоджуватимуть контакти для майбутньої співпраці. 

Окремою подією української програми стане панельна дискусія «Living in Times of Turbulence: How the Publishing Industry Overcomes Global Challenges» («Життя у часи турбулентності: як видавнича індустрія долає глобальні виклики»), організована Українським інститутом книги спільно з Українською видавничою асоціацією.

Захід відбудеться 16 жовтня, з 12:30 до 13:20, на національному стенді України (павільйон 4.1, F93). Участь у дискусії візьмуть президентка Міжнародної асоціації видавців Гванца Джобава, консультант видавничої галузі Джованні Карола, голова правління Української видавничої асоціації Артем Біденко, генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов та заступниця директорки Українського інституту книги з міжнародного співробітництва Олена Одинока.

— Українська видавнича асоціація продовжує працювати над консолідацією книжкового ринку та його адаптацією до нових викликів. У Франкфурті ми представлятимемо інтереси українських видавців на міжнародному рівні, щоб розширити професійні контакти й налагодити співпрацю з європейськими партнерами. Говоритимемо про досвід роботи галузі в умовах війни і те, як українське книговидання знаходить нові можливості розвитку попри глобальні кризи, — зазначив голова правління УВА Артем Біденко.

Учасниками цьогорічної української програми у Франкфурті стануть, зокрема, Юрій Андрухович, Галина Крук, Любко Дереш, Артем Чапай, Катерина Міхаліцина, Андрій Любка, Наталка Маринчак, Маріам Найєм, Максим Еріставі, Оксана Форостина, Катерина Калитко, Ярина Чорногуз, Валентина Сотникова, Олександр Михед, Стефанія Пташник, Мирослав Лаюк, Катерина Міщенко, Наталя Чермалих, Юлія Данилевська, Таня Малярчук, Роксоляна Свято, Вероніка Ядуха, Юлія Ілюха, Олександр Ірванець.

А також іноземні письменники, перекладачі, журналісти й дослідники: Щепан Твардох, Кейт Цуркан, Ульріх Шмід, Алессандро Аккіллі, Клаудія Дате, Ютта Ліндекугель, Каті Бруннер, Лідія Нагель, Андреас Ростек, Барбара Баронова, Лоуренс Шимель, Карл Генрік Фредрікссон, Юрій Гуржи, Тіне Гаммер, Якоб Вундервальд, Беатрікс Керстен, Шамма Шахадат, Олаф Кюль, Катаріна Раабе, Марко Мартін, Катаріна Шультанс та інші. 

Крім того, уже четвертий рік поспіль на ярмарку відбудеться Спеціальна програма для навчання і спілкування видавців, редакторів, ліцензійних менеджерів та літературних агентів з України, Вірменії, Болгарії, Чехії, Грузії, Молдови, Казахстану, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини. 

Уся програма українських подій на Франкфуртському книжковому ярмарку доступна за посиланням.

Нагадаємо, раніше ми писали про безоплатні майстеркласи і нетворкінг для українських видавців напередодні Франкфуртського книжкового ярмарку.

Почали приймати заявки на Премію Читомо за видатні досягнення в українському книговиданні й літературній сфері 2025 року. Про це інформують на сайті медіа «Читомо».

Цю відзнаку присуджують за найпомітніші досягнення, що сприяють розвитку книжкового ринку та галузі в цілому, а також популяризації читання. Номінантами можуть стати ті, чиї звершення мали найбільший вплив і були особливо помітними упродовж календарного року: видавці, книжкові блогери, журналісти, бібліотеки, книгарні тощо.

Премія заснована 2023 року українським медіа «Читомо» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Висувати кандидатів можна до 31 жовтня. Це можуть робити українські та іноземні організації: культурні інституції України за кордоном, громадські об’єднання, юридичні компанії, освітні заклади, бібліотечні установи та асоціації, редакції медіа тощо. Кожна організація може висувати до двох номінантів, заповнивши аплікаційну форму. 

Переможців оберуть у трьох номінаціях:

• «Трендсетер видавничого ринку» (за розвиток інноваційного підходу у книговидавничому бізнесі, креативну трансформацію бізнесу, розвиток книжкового / літературного ландшафту України тощо),
• «Книжкова ініціатива з промоції читання» (за пошук нових способів донесення книги до читачів, створення позитивного іміджу для читання, трансформацію освітнього процесу за допомогою читання тощо),
• «Амбасадор української книги» (за особистий внесок у видимість української книги та літератури у світі, формування позитивного іміджу української літератури та культури тощо).

Як зазначають у «Читомо», на першому етапі відбору організаційний комітет сформує список кандидатур, перевіривши аплікаційні форми на відповідність до вимог та пріоритетів премії. Короткі списки премії у кожній номінації визначить компетентне журі, повний склад якого оголосять окремо. 

Вручатимуть премію під час урочистої церемонії наприкінці січня — на початку лютого 2026 року в Києві. 

Також у межах премії вручать Спеціальну відзнаку Франкфуртського книжкового ярмарку (Frankfurter Buchmesse), що відзначає особливі здобутки українських видавців і передбачає можливість стендової участі у ярмарку у 2026 році.