Культурний геноцид. Етноцид. Знищення пам‘яті. Викрадання дітей.

ЮНЕСКО? Не чули? (або чули?), "співчуваємо".

Думаю, є сенс культурній спільноті країни зібратися, поговорити на цю тему. Ми не повинні чекати Перемоги. Тільки системна політика культурного опору на власній землі і підготовка до культурного відновлення на звільнених територіях. Маємо зробити так, щоб у звільнені міста та села заходили нові бібліотеки, публічні і шкільні, українська преса, разом з АТБ та Новою Поштою. Для цього мусимо вже сьогодні створити культурну політику внутрішньої деокупації