Книжкова палата

Опубліковано в Книжкова палата

Деякі тенденції розвитку книгодрукування у провідних країнах світу

січ. 30, 2020 Переглядів: 15537 автор  Лариса Татарінова
Деякі тенденції розвитку книгодрукування у провідних країнах світу

У статті досліджено динаміку світового книговидання та визначено країни-лідери, оскільки книговидавнича справа — один із найважливіших складників креативної економіки, а показники випуску друкованої продукції слугують індикаторами культурного розвитку країни. Проаналізовано чинники, що зумовлюють конкурентоспроможність найбільших видавництв на світовому ринку; виявлено напрями розвитку вітчизняного книговидання; розглянуто питання щодо спільних проблем у різних країнах, як-от: збільшення витрат на виробництво та зменшення прибутку внаслідок скорочення накладів видань, зростання собівартості та цін на виробничі матеріали; поширення мультимедійних й інших засобів розваг, що спричиняє дефіцит вільного часу, а отже зниження інтересу до книги та читання загалом. Проаналізовано сучасну тенденцію розвитку світової книжкової галузі, для якої характерний одночасний випуск друкованої та цифрової продукції, створення мультимедіавидань, що поєднують інтерактивні ілюстрації, аудіо-, відеоефекти. Зазначено, що книговидання — це великий бізнес, дохід від якого значно перевищує сфери кіно, популярної періодики, відеоігор та музики.

Досліджено тенденції книговидання в країнах, населення яких має високий рівень освіти та розвинені традиції читання, що зумовлює попит на книги та розвиток видавничої галузі. Визначено країни-лідери не тільки в галузі продукування книг, а й у виробництві сучасного поліграфічного обладнання, комп'ютерного устаткування та програмного забезпечення. З'ясовано, яку роль на світовому книжковому ринку відіграють міжнародні медіаконцерни, що об'єднують книжкові, газетні й журнальні видавництва, типографії, книжкові мережі та споріднені галузі: телевізійні й інформаційні мережі, радіоканали, підприємства сфери розваг тощо. Окреслено напрями підвищення конкурентоспроможності української видавничої галузі з огляду на світовий досвід.

Постановка проблеми. Видавнича справа Украї­ни потребує системного дослідження та комплексних заходів, що сприяли б її активізації. В наукових працях і практичній діяльності не приділено належної уваги питанням міжнародної конкурентоспромож­ності вітчизняної видавничої галузі, не виявлено напрямів підвищення економічної ефективності у сфері книго­видання України на основі світового досвіду.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Проблеми й тенденції розвитку світової видавничої галузі розглянуто у працях О. Афоніна, М. Сенченка [1], С. Водолазької [2], О. Сухорукової [3], Б. Брауна [13] та інших. Однак фундаментальні дослідження М. Сенченка та О. Афоніна були проведені до 2008 р., дослідниця С. Во­долазька обмежилася 2010 р., а висновки О. Сухо­рукової базувалися на даних 2013—2014 рр. Тож по­ста­ла потреба проаналізувати тенденції розвитку світо­вої видавничої галузі за останні п'ять років, оскільки вона відрізняється високою динамікою роз­витку, раптовими змінами головних гравців (маємо на увазі процеси злиття й розпаду медіаконцернів, утворення філій та імпринтів видавництв на світовому ринку), стрімкими темпами зростання чи спадання обсягів виробництва друкованої продукції тощо.

Метою статті є виявлення тенденцій сучасного розвитку книговидання у провідних країнах світу; аналіз культурних традицій та економічних чинників, що впливають на умови розвитку галузі, конкуренто­спроможність та успішну роботу видавництв; внесок книговидавничої галузі в національну економіку, її місце на світовому ринку; можливості підвищення ефективності видавничої діяльності в Україні.

Інформаційною базою дослідження слугували ста­тистичні матеріали та доповіді Міжнародної асо­ціації видавців (International Publishers Association, ІРА), ЮНЕСКО, статистичні матеріали, надані книжко­вими палатами Польщі, Росії, України, матеріали наукових конференцій, довідкова та реферативна література з теми дослідження [12; 15; 16; 17; 18].

Виклад основного матеріалу дослідження. Книги — невіддільна частина нашого життя. Вони водно­час є об'єктом і культури, і соціальної інформа­ції. У людства немає досконалішого за книгу інстру­менту, щоб сформувати свідомість особистості, на­вчити її мислити та бути відповідальним членом су­спільства. З появою різноманітних засобів інформації (від кіно до електронних носіїв) упродовж століття експерти заува­жують про швидкий кінець ери книго­друкування, проро­куючи, що до 2020 р. паперові ви­дання зникнуть взагалі. Проте видатний письменник і вчений-семіотик У. Еко у книзі "Не сподівайтеся по­збутися книжок" запевнив світ, що "заходу галактики Ґутенберґа" не відбудеться.

За даними ЮНЕСКО, зібраними впродовж 2012—2017 рр., щорічно у світі виходить друком при­близно 2,2 млн назв книг [4], а на 2020 р. передбачено зростання до 2,4 млн, тож аналіз статистики галузі спростовує песимістичні прогнози.

Справді, якщо світовий щорічний обсяг книго­ви­дання становить майже 2,2 млн титулів книг, то щодня з'являється понад 6 тис. нових видань, а це понад 250 примірників щогодини, тобто кожну хвилину з друкарського верстата сходять 3—4 нові книги! Наразі важко навести точні показники випуску друкованої продукції у глобальному масштабі (хоча дослідники вважають, що кількість надрукованих видань сягає майже 140 млн назв). У 2016 р. частка книжкових ринків США та Китаю становила майже половину світового обсягу (США — 20%, Китай — 28%), тоді як, наприклад, Африки — лише 1,5%. На мільйон мешканців цього континенту припадає 25 назв книг, водночас в Європі цей показник перевищує 600 [4]. Користуючись ситуа­цією на ринку, країни-лідери широко експортують власну друковану продукцію, утворюють дочірні книго­видавничі фірми й імпринти у країнах третього світу.Звичайно, світова динаміка книговидання нерівно­мірна. У 123 країнах функціонує майже 500 тис. ви­дав­ництв, а першість тримають країни-лідери: США (120 тис.), Велика Британія (60 тис.), ФРН (20 тис.), Франція (25 тис.), Японія (12 тис.).

У сучасних умовах зростає рівень концентрації виробництва, зокрема в Німеччині чверть підприємств забезпечує потреби книжкового ринку. Видавництва, не витримуючи конкуренції з великими монополіями, змушені продавати свої активи гігантам ЗМІ, фінансо­вим корпораціям чи медіаконцернам.

Обсяг друкованої продукції постійно й неухиль­но зростає, й ці темпи значно вищі за темпи наро­щення обсягів промислової та сільськогосподарської продукції, приросту населення й інших найважливі­ших сфер розвитку світової цивілізації.

Китай, котрому належить першість у галузі книго­друкування, загалом налічує 502 доволі потужних дер­жавних видавництва, тоді як в Америці видав­ництва­ми вважають і ті підприємства, що випускають 3—4, а то й 1—2 книги на рік [14]. Поява великої кількості нових дрібних видавничих підприємств, поглинання їх медіа­кон­цернами, злиття та інші процеси на нестабільному ринку книгодрукування призвели до того, що статис­тична служба ЮНЕСКО припинила публікувати зведе­ні дані про світову видавничу діяльність у "Ста­тистич­ному щорічнику ЮНЕСКО" (UNESCO Statistical Yearbook). На цей час на офіційному сайті ЮНЕСКО та у збірнику наведено лише окремі відомості деяких країн, до того ж їх публікують зі значним запізненням. Єдиним кумулятивним джерелом інформації про стан світового книговидання є дані вебсайта Міжнародної асоціації видавців [5], підготовлені на основі матеріа­лів, наданих національними видавничими асоціаціями.

Спираючись на показники Міжнародної асоціації видавців, а також використовуючи інші джерела (пе­ріо­дичну пресу, матеріали книжкових виставок і ярмарків), авторка намагалася визначити рейтинг країн-лідерів світового книговидання та з'ясувати місце в ньому України. Втім, потрібно усвідомлювати та врахову­вати той факт, що ці статистичні відомості ґрунтують­ся на основі різних методик і мають різний ступінь достовірності.

Щороку випуск книг зростає майже на 2%, і цю тенденцію спостерігаємо вже кілька років поспіль. Найінтенсивнішу динаміку демонструє Китай, де 2016 р. обсяги випуску друкованої продукції збільшилися на 25%. Якщо проаналізувати показники, наприклад, Великої Британії, то зростання обсягів книговироб­ництва сягало 4%.

За отриманими доходами від книговидавничої галузі 2017 р. лідирували Іспанія, Китай і Туреччина. За експортом книжкової продукції 2017 р. провідні позиції посідали Велика Британія (1,5 млрд євро), США (1 млрд євро) та Іспанія (331 млн євро) [6].

У світовому масштабі читачі щороку витрачають приблизно 151 млрд дол. на придбання книг. Обсяги реалізації продукції на шести найбільших книжкових ринках становлять понад 90 млрд дол., або 60% загального продажу друкованої продукції. Зокрема, у США ці показники сягають 26% світового обсягу, в Китаї — 12%, Японії — 7%, Німеччині — 8%, Франції — 4%, Великій Британії — 3%.

Населення країн-лідерів має високий рівень освіти: 95% — у Китаї та Бразилії, 99% — у Японії, Франції, Великій Британії, Німеччині (за даними Прог­рами розвитку ООН), а також стійкі традиції читання, що формують попит на книги. На купівельну спро­мож­ність споживачів впливає і розвиток економіки держави.

Випуск книжкової продукції в Україні харак­тери­зується такими тенденціями: кількість суб'єктів, які видавали книги 2018 р., порівняно з 2017 р. змен­ши­лася з 1319 до 1260 (4,5%); кількість назв книжко­вої продукції зросла з 22 047 до 22 612 (2,6%). За­галь­ний наклад збільшився з 45 127,2 до 47 022,1 тис. пр. (4,2%) (табл. 1) [7].

Таблиця 1

Випуск книг за назвами у світі

                  Рік

Країна

2013

2014

2015

2016

2017

2018

Бельгія

4 612

4 452

5 100

1 581

даних немає

5 548

Бразилія

62 235

60 829

88 700

51 819

73 345

88 780

Велика Британія

184 000

220 330

173 000

180 590

187 813

189 750

Іспанія

76 734

78 508

73 200

51 354

119 778

76 140

Італія

64 117

63 922

65 900

даних немає

64 517

64 260

Китай

444 000

448 000

470 000

даних немає

даних немає

203 000

Корея

43 146

даних немає

45 200

380 523

85 991

44 541

Нідерланди

24 177

25 793

23 700

даних немає

даних немає

11 730

Німеччина

93 600

87 134

89 500

85 486

82 636

93 960

Норвегія

6 373

6 521

6 500

5 455

даних немає

6 340

Росія

102 152

112 126

112 647

117 076

117 359

116 915

США

304 912

даних немає

339 000

даних немає

даних немає

343 232

Туреччина

47 352

50 752

даних немає

55 782

104 283

даних немає

Україна

26 323

22 044

19 958

21 330

22 047

22 612

Фінляндія

8 870

даних немає

3 500

6 263

даних немає

4 015

Франція

95 483

98 306

106 800

71 909

104 671

67 670

Японія

77 910

76 465

76 400

даних немає

даних немає

76 581

Велика Британія — країна, в якій виходить друком найбільше назв книг на душу населення. За даними Міжнародної асоціації видавців за 2018 р., на один мільйон населення у цій країні було видано 2875 друкованих одиниць. Несподівано до трійки лідерів потрапили Тайвань і Словенія; Україна в цьому списку випереджає лідера світового видавни­чого бізнесу — Китай (табл. 2).

Таблиця 2

Випуск книг за назвами на 1 млн населення (2018)

Країна

К-сть назв книг

Велика Британія

2 875

Тайвань

1 831

Словенія

1 831

Словакія

1 780

Іспанія

1 620

Чехія

1 580

Норвегія

1 250

Австралія

1 176

Німеччина

1 160

Італія

1 020

Франція

1 010

США

1 043

Греція

870

Болгарія

820

Австрія

800

Росія

796

Румунія

749

Фінляндія

730

Польща

703

Нідерланди

690

Україна

535

Бельгія

490

Китай

392

На відміну від світової традиції обчислювати кількість назв на 1 млн населення, у країнах колиш­нього Радянського Союзу ведуть розрахунок на душу населення, тобто загальний наклад виданих книг розподіляється між жителями країни (табл. 3).

Таблиця 3

Кількість книг на душу населення країн, що подають дані про наклади
надрукованих видань (2017)

Країна

Загальний наклад книг та брошур
(млн пр.)

К-сть

населення

(млн осіб)

К-сть книг

на одиницю населення

США

2 693,1

327,63

8,21

Велика Британія

646,8

64,77

9,98

Бразилія

616,9

207,35

2,98

Росія

471,46

142,26

3,3

Франція

430,0

67,11

6,41

Туреччина

373,5

80,85

4,62

Іспанія

236,1

48,96

4,82

Мексика

227,2

124,57

1,82

Колумбія

75,2

47,7

1,57

Україна

45,13

42,41

1,06

Бельгія

22,2

11,5

1,93

Норвегія

20,4

5,32

3,83

Найбільші видавничі підприємства світу

Світова система книговидання відрізняється не тільки масштабністю, а й високою динамікою роз­витку. Збільшення обсягів друкованої продукції від­бувається завдяки залученню середніх і особливо дрібних підприємств, разом з якими в кожній країні діють об'єднання-гіганти, що випускають левову частку видань.

Найбільші медіаконцерни, котрі займаються, зокрема, й книговиданням, — це Penguin Random House (Велика Британія), Thomson Reuters (Канада), RELX Group (Reed Elsevier) (США — Нідерланди — Велика Британія). До десятки провідних медіахолдин­гів світу увійшли й дві видавничі групи з Китаю: Phoenix Pub­lishing & Media Group та China South Publishing & Media Group (Zhong Nan). Дохід 50 про­відних видав­ничих груп світу (тобто приблизно 0,01%) 2016 р. стано­вив 37,74% загального доходу книжкової галузі.

Поглинання та злиття видавничих підприємств — поширене явище на міжнародному видавничому ринку. Наприклад, 2016 р. медіаконцерни Pearson (Велика Британія) і Bertelsmann (Німеччина) об'єднали видав­ничі підрозділи Random House й Penguin Group та створили видавництво Penguin Random House. Злиття двох потужних підприємств дало змогу придбати нове обладнання для цифрового друку й здешевити випуск видавничої продукції. Внаслідок об'єднання видав­ництв Macmillan Science and Education (Велика Британія) та Springer Science and Business Media (Німеччина) утворилася глобальна видавнича група з чисельністю працівників понад 13 тис. осіб та обсягом продажів 1,8 млрд дол. [8].

Загальні переваги об'єднань:

— комплексна реалізація продукції;

— можливість випуску одного й того самого контенту в різних форматах: книгах, кіно- й теле­фільмах, постановках, комп'ютерних іграх, продовжу­ваних виданнях;

— створення уніфікованої масової книги (оформ­лення, зміст і стиль), котру зручно реалізовувати в усьому світі;

— організація філій (імпринтів), що можуть адап­тувати видання до вимог місцевих ринків.

У сучасному світі книгодрукування більшість ве­ликих видавництв є лише частиною медіаконгло­мерату. У переліку найбільших книговидавців зазвичай наве­дено компанії, що випускають не лише книги, а й інші види медіапродукції. "Книговидання — це хитра гра, в якій важко визначити переможця", — стверджують журналісти Livres Hebdo, які склали список найбіль­ших книговидавництв 2019 р., а також репрезентували їх профілі та зразки продукції (табл. 4, 5) [9].

Таблиця 4 Найбільші книговидавці світу, або "Велика п'ятірка"

Видавництво

Найвідоміші імпринти

Дохід
(дол. США)

Обсяги

Найпомітніші видання 2018 р.

Примітки

Penguin Random House (PRH)

Alfred A. Knopf, Crown Publishing, Viking Press

3,3 млрд

15 тис. назв книг; 800 млн пр. друкованих, аудіо- та елект­ронних книг щорічно

Becoming by Michelle Obama, Educated
by Tara Westover, and Born a Crime
by Trevor Noah

Створено 2013 р. у США внаслідок об'єднання Penguin Books і Random House. Вважається найбільшим видавництвом галузі. Налічує понад 200 підрозділів. Перебуває у спільній власності багатонаціональних компаній Pearson PLC та Bertelsmann

Hachette Livre

Grand Central Publishing, Little, Brown and Company, Mulholland Books

2,7 млрд

20 тис. назв книг; 50 млн пр. друкованих книг, розповсюджує 80 млн книг

The President
is Missing by Bill Clinton and James Patterson, Calypso by David Sedaris, and In Pieces by Sally Field

Провідне видавництво Франції та одне з найбільших в Європі. Належить Lagardère Group і налічує понад 150 від­ділень. Офіційно утворено 1992 р. Видає майже 20 тис. назв книг на рік, перевищуючи обсяги PRH

Harper Collins

Avon Romance, Harlequin Enterprises, Harper, William Morrow

1,5 млрд

Каталог — 200 тис. друкованих

і 100 тис. електронних книг

The Woman in the Window by A. J. Finn, Girl, Wash Your Face by Rachel Hollis, and Magnolia Table by Joanna Gaines

Засновано 1989 р. у США внаслідок об'єднання компаній, є дочірньою компанією News Corp та має понад 120 окремих підрозділів, більшість
з яких базується у США. У 2018 р. опублікувало більше за будь-яке інше видавництво найкращих книг року. Обсяги продажу електронних видань (включно з аудіокнигами) 2016 р. становили 19% загальної суми доходу

Macmillan

Farrar, Straus and Giroux, Picador, Thomas Dunne Books

1,4 млрд

Даних немає

Fire and Fury by Michael Wolff,
The Hazel Wood

by Melissa Albert, and Sadie by Courtney Summers

Створено 1843 р. і належить до видавничої групи Holtzbrinck (Велика Британія). Macmillan публікує оригінальні твори авторів, як-от Л. Керролл, Р. Кіплінг, В. Б. Єйтс

Simon & Schuster 

Howard Books, Scribner, Touchstone

830 млн

2 тис. назв книг

Fear: Trump in the White House by Bob Woodward, The Library Book by Susan Orlean, and Elevation by Stephen King

Засновано 1924 р. у США, нині є дочір­ньою компанією CBS Corporation. Першим надрукувало твори авторів "втраченого покоління" Е. Ґемінґвея та Ф. С. Фіцджеральда. Видало багато книг відомих пись­мен­ників, поміж яких С. Кінг і Д. Браун. У 2018 р. опублікувало бестселери "Страх: Трамп у Білому домі" Б. Вудворда та "Підйом" С. Кінга

Таблиця 5

П'ять найбільших видавництв навчальної літератури

Видавництво

Дохід

(дол. США)

Відомі імпринти

Друкована продукція

Примітки

McGraw-Hill Education

1,7 млрд

Glencoe / McGraw-Hill, Macmillan / McGraw-Hill, McGraw-Hill / Вища освіта

Тестові підручники (SAT та ACT), підручники з математики для початкових класів

Американське видавництво, що посідає провідне місце у сфері випуску підручників та навчальних програм. І хоча його нинішня стратегія орієнтована переважно на цифрові видання та технологічні новації, McGraw-Hill Education й досі лідирує на ринку паперових підручників

Houghton Mifflin Harcourt (НМН)

1,4 млрд

Clarion, Graphia,

John Joseph Adams Books, Sandpiper

Підручники для початкових класів з усіх предметів

Офіційно створено 2007 р. після злиття ком­паній Houghton Mifflin та Harcourt у США. Як і McGraw-Hill і Cengage, HMH обслуго­вує освітній ринок, левова частка його до­ходів — саме від випуску підручників, хоча вагомий сегмент видавничого репертуару належить кулінарним і дитячим книгам

Pearson Education

1 млрд

Adobe Press, Heinemann, Prentice Hall, Wharton Publishing

Підручники для вищої школи

Pearson PLC (Велика Британія) також
є влас­ником Pengium Random House, але його відділ Pearson Education обмежений публі­кацією академічної літератури. Видавницт­во впродовж останніх років зробило ставку на цифрові видання й досягло в цьому сег­менті значних успіхів. Щоб охопити якнай­більше споживачів, співпрацює із сервісом із вивчення мов DuoLingo, також започатко­вано службу оренди підручників на вебсайті

Scholastic

майже 2 млрд

Arthur A. Levine,

Klutz Press,

Orchard Books

Підручники, книги для дітей

Засновано 1920 р. у США, нині залишається відносно недоторканим: на відміну від багатьох видавництв, має тільки одного власника. Є найбільшим у світі видавцем
та розповсюджувачем дитячих книг, має постійні права на друк найвідоміших дитячих видань, зокрема серії романів про Гаррі Поттера (нещодавно придбаний від Bloomsbury) та "Голодні ігри". Постійно перевидає найпопулярніші дитячі книги

Cengage

1,5 млрд

Chilton,
Education to Go, Gale, National Geographic Learning

Електронні підруч­ники, довідкова
та наукова література

Освітнє видавництво, обсяги продукції якого постійно зростають. Прибутки 2018 р. здебільшого надходили від продажу елект­ронних підручників. Попри те, що нинішня бізнес-модель орієнтована на цифрові ви­дання, Cengage видає довідкову та наукову літературу (підрозділ Gale). Поєднання ви­сокої репутації наукових видань Gale з мож­ливостями інтернет-ресурсів Cengage дає високий результат

Решта великих видавництв, які хоч і не входять до "Великої п'ятірки", можуть похвалитися цікавими виданнями, широким спектром друкованої продукції та винятковим прибутком. До цього сег­мента належить багато підприємств: від видавців манги (японських коміксів, котрі відрізняються від американських більш розгалуженим сюжетом) до університетських видавництв Оксфорда (табл. 6).

Таблиця 6

Решта великих видавництв

Видавництво

Дохід (дол. США)

Країна

Друкована продукція

Springer Nature

1,9 млрд

Німеччина

Академічні журнали та літературна класика

Wiley (John Wiley & Sons)

1,7 млрд

США

Тестові підготовчі матеріали та посібники з різних предметів

Oxford University Press

1,1 млрд

Велика Британія

Книги, журнали та ноти. Найвідоміший видавець словників, історичних посібників, художньої літератури

Kodansha

1,0 млрд

Японія

Манга, періодично публікує книги, а також видає кілька літературних журналів

Shueisha

1,0 млрд дол.

Японія

Манга, книги, журнали

Grupo Santillana

780,0 млн

Іспанія

Навчальні підручники з іспанської мови

Bonnier Books

760,0 млн

Швейцарія

Дитяча література

Editis

750,0 млн

Франція

Книги різних видів. Публікує видання французькою мовою, а також багато перекладів популярних міжнародних творів

Klett

730 млн

Німеччина

Навчальна та художня література

Egmont Books

500,0 млн дол.

Великобританія

Художня література для дітей, книги з малюнками

Эксмо-AСT

387,0 млн

Росія

Художня література

В Україні немає великих видавничих концернів, галузь репрезентовано лише середніми та малими під­приємствами, що спеціалізуються переважно на ви­пуску навчальної та художньої літератури, видань для дітей. Безумовно, весь ринок друкованої продукції вони не охоплюють.

З іноземних корпорацій діє тільки російська видавнича група "Махаон", що спеціалізується на ху­дож­ній та дитячій літературі, але видає також комікси, подарункові, розвивальні та навчальні книги. Німець­ка "Бурда Україна", головним напрямом якої є випуск журналів, теж присутня на вітчизняному книжковому ринку: друкує 2—3 видання на рік, переважно кулі­нарної тематики, поради для домогосподарок та ди­тячу літературу. Російське видавництво "Эксмо" за­лишило український ринок 2014 р.

Залучення іноземних медіаконцернів може на­дати певні переваги вітчизняній видавничій галузі, зокрема: впровадження передових світових техноло­гій, інвестиції, підвищення конкурентоспроможності продукції. Водночас є й ризики: посилення конкурен­ції на внутрішньому ринку країни і, як наслідок, згортання малих підприємств, поглинання вітчизня­них компаній, втрата національної та культурної ідентичності.

Що таке імпринт? Приклади відомих ім­принтів Росії та України

Імпринт — це підрозділ видавництва, що має власний бренд та випускає продукцію в окремій галузі, наприклад, тільки дитячу чи наукову літера­туру. На відміну від холдингу або концерну, фінансу­вання імпринту обмежене, він підпорядковується го­ловному видавництву, не завжди має права на книгу, котру випускає, але може користуватися загальними ресурсами компанії (технології чи кадри). Іноді ім­принти створюють як результат поглинання одним підприємством інших.

У Росії функціонує кілька імпринтів, створених відомими видавництвами "Эксмо-АСТ" та "Азбука-Аттикус". Імпринти друкують книги у власному сег­менті, для власної читацької аудиторії.

"Эксмо-АСТ" налічує 15 імпринтів, найвідо­міші з яких Corpus та "Малыш". Corpus, заснований 2008 р., видає переклади та книги в жанрі non-fiction: біографії, мемуари, історичні, політичні, наукові дослідження, а також сучасну художню літературу. "Малыш" — найстарше книжкове видавництво Росії, що було засновано ще 1963 р., а 1999-го злилося з холдингом "АСТ". Друкує навчальну та ху­дож­ню літературу для дітей. "Малыш" перевидає книги 30—70-х рр. минулого століття, а також публі­кує твори сучасних авторів.

У 2016 р. видавництво "Эксмо" відкрило новий імпринт Fanzon, що друкує книги в жанрі фан­тастики.

Видавництво "Країна мрій" було відомо під цією назвою в Україні до 2014 р. Саме тоді "Эксмо" вирішило залишити український ринок, і "Країну мрій" реорганізовано в "КМ-Букс". 100% акцій мають Я. Ма­ри­нович та К. Клімашенко. Після утворення "КМ-Букс" бренд "Країна мрій" викупило видав­ництво "Эксмо-АСТ". Нині це імпринт, що видає дитячу літературу.

У 2006 р. видавництво "Махаон" придбало 100% акцій видавництв "Иностранка" та "КоЛибри", а 2008-го поглинуло видавництво "Азбука", зорганізу­вавши видав­ничу групу "Азбука-Аттикус". Отже, ви­давництва, що увійшли до цієї групи, стали імпринтами.

"Махаон" було засновано 1993 р., імпринт спе­ціалізується на випуску дитячої літератури.

"Иностранку" створено 2000 р. на базі часопису "Иностранная литература". Імпринт друкує переклади, спеціалізується на сучасній зарубіжній прозі. Одним із засновників був Г. Чхартішвілі, відомий під псевдо Борис Акунін.

"КоЛибри" організовано 2004 р. як імпринт "Ино­странки". Після злиття всіх видавництв у холдинг, ці підприємства стали його рівноправними імпринтами.

"Азбуку" засновано 1995 р. Спеціалізується на класичній, сучасній та дитячій літературі. Найпопу­лярніша серія видавництва — "Азбука-классика" в м'якій обкладинці.

Найвідоміший вітчизняний імпринт — "Мавка", створений 2019 р. для випуску авторських коміксів для дітей на базі видавництва "Вовкулака" (англ. Vovkulaka), що спеціалізується на коміксах і графіч­них романах.

Бестселери року

Видавництва намагаються знайти та надруку­вати книгу, яка б стала бестселером і мала рекордні показники продажу, попит і резонанс у читацьких колах. Бестселером усіх часів і народів, безперечно, є Біблія. Цю книгу від початку ери друкарства видано загальним накладом 180 млн пр. Щодо вимог до су­часного бестселера, то це насамперед здатність вра­жати й утримувати аудиторію. Наприклад, 2018 р. читачів надзвичайно цікавила політика, й бестселера­ми стали книги колишньої першої леді США М. Обами під назвою "Стати", видана Penguin Random House, та "Президент відсутній", котру написали Б. Клінтон та Дж. Патерсон, а видало Hachette Livre. Бестселерами видавництва Simon & Schuster, без сумніву, стала книга Б. Вудворта "Страх: Трамп у Білому домі". У табл. 4 наведено відомості про найпомітніші видан­ня кожного з п'яти найбільших книговидавничих під­приємств світу.

За даними інтернет-магазину Amazon, до трійки бестселерів 2018 р. також увійшов роман Д. Оуенс "Де співають раки". Дебютну книгу авторки у США сприй­няли надзвичайно прихильно. Критики залиши­лися від роману в такому самому захваті, як і пере­січні читачі. Детектив, трилер, мелодрама — у книзі вдало поєднано кілька жанрів, тож від неї справді важко відірватися. На другій сходинці вже згадана книга М. Обами, а третю позицію посідає роман-автобіографія Т. Вестовер "Освічена". Це історія дів­чи­ни-індіанки, яка тільки у 17 років пішла у перший клас. Прагнення до знань привели її до Гарвардського та Кембриджського університетів. Тільки тоді дівчина замислилася, чи не поїхала надто далеко від дому, чи є можливість повернутися до рідних.

Бестселери, безумовно, — це найкращі книги, що викликають суспільний резонанс, але ними можуть стати не тільки шедеври літератури. Наприклад, 2015 р. у США найактивніше продавалася книга розмальовок для дорослих Secret Garden Дж. Бесфорд. Люди актив­но купували видання, оскільки розмальовки здатні, як стверджують неврологи, зменшити занепокоєння й, можливо, викликати у людини медитативний стан під час розфарбовування.

Коротко про електронні книги. Для сучасної тенденції розвитку світової книжкової галузі при­та­ман­ні одночасний випуск друкованої й цифрової про­дукції, створення мультимедіавидань, що поєднують інтерактивні ілюстрації, аудіо- та відеоефекти.

У Великій Британії електронні книги охоплюють 25% ринку, у США — 21%, у Німеччині — майже 10%, в Іспанії — 5%, у Франції — 3%. У США та Великій Британії показники реалізації цифрових видань упродовж 2008—2015 рр. зросли з 270 млн до понад 5 млрд дол., проте 2016 р. знизилися, зокрема, за даними Асоціації американських видавців, за перші дев'ять місяців 2016 р. у США продаж такої продукції скоротився на 18,7% [10]. Тенденція до зменшення обсягів реалізації електронних книг і зростання попиту на друковані спостерігалася впродовж 2017—2018 рр. на теренах ЄС, тоді як у країнах Азії випуск цифрової літератури збільшується. Наприклад, 80% книжкового ринку Південної Кореї нині становлять електронні книги [11]. За той самий час реалізація видань у м'якій обкладинці зросла на 7,5%, а в палітурці — на 4,1%. Можливо, дається взнаки "втома від екрана", й люди хочуть відпочити від електронних книг. У паперових виданнях легше "орієнтуватися", їхню естетичну й тактильну привабливість важко переоцінити. До того ж, за результатами досліджень, читання цифрових книг перед сном негативно впливає на нервову систему й серцевий ритм.

Висновки. Сучасні тенденції розвитку світо­во­го книговидання мають такі ознаки: зростання обсягів випуску друкованих книг та зниження — електрон­них; нарощення темпів книгодрукування за назвами та зменшення накладів; розширення діяльності між­на­род­них медіаконцернів. Характерними рисами також є одночасний випуск друкованої та цифрової медіапро­дукції, створення мультимедіавидань, що поєднують інтерактивні ілюстрації, аудіо- та відеоефекти.

Майже кожна країна впроваджує власні моделі державного регулювання видавничої галузі, що різнять­ся ступенем лібералізації та запровадженими методами. Системи книгорозповсюдження країн-лі­дерів зазвичай підтримує уряд, і вони мають чимало спільних ознак. З огляду на світовий досвід напряма­ми підвищення конкурентоспроможності української видавничої справи можуть стати такі: концентрація галузі заради зменшення витрат на виробництво та собівартості книги; оновлення устаткування, впро­ваджен­ня інновацій та медіаменеджменту; створення мультимедіавидань та використання потенціалу всіх складників галузі; гарантований захист авторських прав; сприяння становленню системи книгорозпов­сюдження (створення книжкових клубів і книготорго­вельних ланцюжків); всебічна видавнича промоція й реклама книги та читання; використання засобів непрямої підтримки книговидання.

Список використаної літератури

  1. Афонін О. В. Українська книга в контексті світового книговидання / О. В. Афонін, М. І. Сенченко ; Державна наукова установа "Книжкова палата України ім. Івана Федорова". — Київ : Книжкова палата України, 2009. — 277 с.
  2. Водолазька С. Інноваційні особливості розвитку видавничого ринку Німеччини / С. Водолазька. — Режим доступу: http://socialscience.com.ua/article/821. — Назва з екрана.
  3. Сухорукова О. Світове книговидання: уроки для України / О. Сухорукова. — Режим доступу: http://zt.knteu.kiev.ua/ files/2016/3(86)/6.pdf. — Назва з екрана.
  4. UNESCO Official Website. UNESCO Database Report. — Mode of access: http://www.unesco.org/new/ru/unesco /resources/publications/unesdoc-database/. — Title from the screen.
  5. International Publisher Associations. Annual Report 2017—2018. — Mode of access: https://www.internationalpublishers.org /images/aa-content/ipa-reports/ipa-annual-report-2018/IPA_Annual_Report_2018.html. — Title from the screen.
  6. The Global Publishing Industry in 2017. — Mode of access: https://books.google.com.ua/books?id= KFWRDwAAQBAJ&pg =PA3&lpg=PA3&dq=he+Global+Publishing+Industry+in+2017+-+WIPO&source=bl&ots=yf4wN_1qo0&sig=ACfU3U0a-9xyfbyZE _ivhiAayIDxhHmcNQ&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwj3uN-f1dLlAhXRL1AKHWDVDCgQ6AEwCHoECAkQAQ#v=onepage&q =he%20Global%20Publishing%20Industry%20in%202017%20-%20WIPO&f=false. — Title from the screen.
  7. Офіційний сайт Книжкової палати України. Оперативні дані випуску книжкової продукції у 2019 році. — Режим доступу: http://www.ukrbook.net. — Назва з екрана.

8.        Міжнародна асоціація видавців (IPA) та інтелектуальної власності (ВОІВ) 2018—2019 рр. — Режим доступу: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_ipa_pilotsurvey. — Назва з екрана.

  1. Livres Hebdo. Bookshop, un outil de gestion full web léger, mobile et évolutif pour votre librairie. — Mode of access: https://www.livreshebdo.fr/. — Title from the screen.
  2. Global eBook: A report on market trends and developments / Written by Ruediger Wischenbart. — Mode of access: http://www.wischenbart.com. — Title from the screen.
  3. Distribution of titles published in the retail sector by publication type. — Mode of access: https://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo_ipa_pilotsurvey. — Title from the screen.
  4. Книгорозповсюдження у Франції. — Режим доступу: https://lektsii.com/1-51667.html. — Назва з екрана.
  5. Браун Б. Керівництво з глобальних навичок читання. — Режим доступу: https://geediting.com/world-reading-habits. — Назва з екрана.
  6. Sophie Rochester and Xin Lin. The Publishing Landscape in China: New and Emerging Opportunities For British Writers. — Mode of access: http://theliteraryplatform.com/collective/wp-content/uploads/sites/2/2015/05/The_Publishing_Landscape_ pdf. — Title from the screen.
  7. Оficjalna strona Polskiej Izby Książki. Raport z badania czytelników książek i e-booków, Legimi. — Mode of access: http://www.pik.org.pl/. — Title from the screen.
  8. Report for Selected Countries and Subjects. — Mode of access: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2016/01 /weodata/weorept.aspx. — Title from the screen.
  9. VAT/GST on Books & E-books. An IPA/FEP Global Special Report. — Mode of access: http://www.internationalpublishers.org/images/. — Title from the screen.
  10. Rüdiger IPA Global Publishing Statistics. — Mode of access: https://www.internationalpublishers.org/ images/global-publishing-statistics/2013/IPA_Global_Publishing_Statistics.pdf. — Title from the screen.

Larуsa Tatarinova

Some trends in the development of book printing in the leading countries of the world

The article explores world book publishing and identifies the leading countries. Book publishing is one of the most important components of a creative economy, and book production indicators are indicators of a country's cultural development. The study identifies the factors that determine the competitiveness of the largest publishers in the world market. The tendencies of development of the domestic book publishing are revealed. Consideration is given to whether common problems in different countries are common, such as rising production costs and declining profits due to a decrease in print runs, rising costs and prices for production materials; the proliferation of multimedia and other entertainment and, consequently, a lack of free time, which caused a decrease in interest in the book and reading in general. Trends in book publishing in countries with high levels of education have been investigated, as well as developed reading traditions that provide demand for books and the development of the publishing industry.

Book publishing trends in countries with high levels of education have been investigated, as well as developed reading traditions that provide demand for books and the development of the publishing industry. We have found leading countries not only in the field of book production, but also in the production of advanced printing equipment, computer equipment and software. The features of book distribution systems in different countries of the world are investigated. The role of international media groups, combining books, newspapers and magazines of various sizes, typography, book networks and related industries, such as television and information networks, radio channels, entertainment companies and more, has been revealed in the global book market. Trends in the competitiveness of paper and e-books are revealed. Preferences of readers in different countries of the world, and the benefits of paper publications were explored.

Keywords: book; e-book; publishing; readership; media concerns; imprints; book market; media management

References

  1. Afonin O. V., Senchenko M. I. (2009). Ukrayinska kniga v konteksti svitovogo knigovidannya. Kyiv: Knizhkova palata Ukrayini.
  2. Vodolazka (2019). Innovacijni osoblivosti rozvitku vidavnichogo rinku Nimechchini Available at: http://socialscience.com.ua/article/821.
  3. Suhorukova O. (2019). Svitove knigovidannya: uroki dlya Ukrayini. Available at: http://zt.knteu.kiev.ua/files/2016/3(86)/6.pdf.
  4. UNESCO Official Website. UNESCO Database Report. (2019). Available at: http://www.unesco.org/new/ru/unesco/ resources/publications/unesdoc-database/.
  5. International Publisher Associations. Annual Report 2017—2018. (2019). Available at: https://www.internationalpublishers.org/ images /aa-content/ipa-reports/ipa-annual-report-2018/IPA_Annual_Report_2018.html.
  6. The Global Publishing Industry in 2017. (2019). Available at: https://books.google.com.ua/books?id=KFWRDwAAQBAJ&pg= PA3&lpg=PA3&dq=he+Global+Publishing+Industry+in+2017+-+WIPO&source=bl&ots=yf4wN_1qo0&sig=ACfU3U0a-9xyfbyZE _ivhiAayIDxhHmcNQ&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwj3uN-f1dLlAhXRL1AKHWDVDCgQ6AEwCHoECAkQAQ#v=onepage&q =he%20Global%20Publishing%20Industry%20in%202017%20-%20WIPO&f=false.
  7. Oficijnij sajt Knizhkovoyi palati Ukrayini. Operativni dani vipusku knizhkovoyi produkciyi u 2019 roci. (2019). Available at: http://www.ukrbook.net.
  8. Mizhnarodna asociaciya vidavciv (IPA) ta intelektualnoyi vlasnosti (VOIV) 2018—2019 rr. (2019). Available at: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_ipa_pilotsurvey.
  9. Livres Hebdo. (2019). Bookshop, un outil de gestion full web leger, mobile et evolutif pour votre librairie. Available at: https://www.livreshebdo.fr/.
  10. Wischenbart R. (2019). Global eBook : A report on market trends and developments. Available at: http://www.wischenbart.com.
  11. Distribution of titles published in the retail sector by publication type. (2019). Available at: https://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo_ipa_pilotsurvey.
  12. Knigorozpovsyudzhennya u Franciyi. (2019). Available at: https://lektsii.com/1-51667.html.
  13. Braun B. (2019). Kerivnictvo z globalnih navikiv chitannya. Available at: https://geediting.com/world-reading-habits.
  14. Sophie Rochester and Xin Lin. (2019). The Publishing Landscape in China: New and Emerging Opportunities For British Writers. Available at: http://theliteraryplatform.com/collective/wp-content/uploads/sites/2/2015/05/The_Publishing_Landscape pdf.
  15. Oficjalna strona Polskiej Izby Ksiazki. Raport z badania czytelnikow ksiazek i e-bookow, Legimi. (2019). Available at: http://www.pik.org.pl/.
  16. Report for Selected Countries and Subjects. (2019). Available at: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2016/01/ weodata/weorept.aspx.
  17. VAT/GST on Books & E-books. An IPA/FEP Global Special Report. (2019). Available at: http://www.internationalpublishers.org/images/.
  18. Rudiger Wischenbart. IPA Global Publishing Statistics. (2019). Available at: https://www.internationalpublishers.org/ images/global-publishing-statistics/2013/IPA_Global_Publishing_Statistics.pdf.

    © Татарінова Л., 2019

Лариса Татарінова, старший науковий співробітник відділу моніторингу засобів масової інформації Книжкової палати України,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7950-7773

Image by Free-Photos from Pixabay

остання зміна Понеділок, 04 травня 2020 22:56
Прочитано 15537 раз
рейтинг статті
(0 голосів)

Залишити коментар

Переконайтеся, що ви ввели всю необхідну інформацію, позначену зірочкою (*). HTML код не допускається.

Спільний каталог авторських прав

Блоги

  • бер. 17, 2024

    Про вдячність

    Двадцять вісім років тому, коли вже асоціація видавців існувала, до мене, одного з перших членів асоціації, до Харкова, приїхав новий Президент тоді Асоціації Незалежних Видавців, якщо я не помиляюся в назві, Олександр Афонін. В перші роки свого існування, Асоціація фактично…
  • бер. 16, 2024

    Дорогі мої друзі, колеги-видавці, бібліотекарі, партнери!

    Це, мабуть, найважчий лист із тисяч написаних мною як президентом ГС «УАВК». Річ у тім, що я хочу повідомити вам, що залишаю посаду президента нашої Асоціації, яку обіймав упродовж 28 років, з березня 1996 року. Саме так, упродовж 28 років…
    Written by
  • груд. 31, 2023

    З Новим 2024 Роком!

    Іде Новий... В сльозах і болю свято,А в серці - наче іній на траві...Та, попри все, ми будем святкувати,Бо маєм право, бо ми ще живі!Бо, попри все, моск...ка вража силаНе зможе знищить український дух.В нашій землі вона знайде могилу,За кораблем…
    Written by
  • груд. 15, 2023

    Українські видавці на європейській книжковій сцені: враження та перспективи

    Українські видавництва здійснили значний крок уперед, коли Українська Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів (УАВК) приєдналася до Федерації Європейських видавництв. Членство у таких міжнародних установах дозволяє видавцям не лише дізнаватися про тенденції на світовому ринку, але й ділитися власними успіхами та проблемами.…
    Written by
  • лист. 12, 2023

    Херсонська обласна наукова бібліотека

    Ворог пристрілювався не один раз. Сьогодні - майже знищив. Співчуваю колегам-книжникам, впевнений, буде відбудовано ще краще. Ворог вбиває слово, думку. Мову. Бібліотеки. Музеї. Пам‘ятники. Змінює назви міст, вулиць. На окупованих територіях винищує книжки у шкільних та публічних бібліотеках, замінює підручники…
    Детальніше...

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ