Вих. № 05/01
від 25.01.2022
Прем’єрміністрові України
Шмигалю Д. А.

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Громадська спілка «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів», яка упродовж майже 28 років представляє інтереси суб’єктів вітчизняного книговидання в органах законодавчої та виконавчої влади, змушена звернутися до Вас через надзвичайно важку кризову ситуацію, яка виникла на вітчизняному ринку офсетного паперу для друку книжок.

Як відомо, книговидання в будь-якій цивілізованій країні є невід’ємною частиною культурного простору держави, надважливим структурним сегментом та інструментом її інформаційної безпеки. Від рівня розвитку книговидання значною мірою залежить особистісний розвиток громадянського суспільства, національна єдність та економічний прогрес.

Нинішнього ж року склалася ситуація, яка несе реальну загрозу вітчизняному паперовому книговиданню. Суть її полягає в такому.
Упродовж тривалого часу свої потреби в офсетному папері для друку як загальнодоступних книжок, так і книжок для загальнодержавних потреб, зокрема підручників для закладів загальної середньої освіти, Україна забезпечувала переважно завдяки імпорту паперу з Російської Федерації, країн Європи, Азії та Латинської Америки, оскільки вітчизняні паперовиробничі потужності спроможні, за найкращих умов, забезпечити лише 10–15 % від його потреби.

Однак останні два роки у світі спостерігається тенденція до значного зменшення обсягів виробництва целюлози з деревини, яка є основною сировиною для виготовлення паперу, а також перепрофілювання великих потужностей паперових підприємств із виготовлення якісного друкарського паперу на виготовлення крафтового пакувального.

Це, своєю чергою, призвело до дуже значного подорожчання офсетного паперу, а також до суттєвого зменшення експортних квот на його постачання в треті країни.

Ці негативні тенденції боляче позначилися на Україні. Якщо 2019 року вона споживала друкарського паперу 79 тис. тонн, 2020 року — близько 60 тис. тонн, а 2021 року, після введення ембарго на постачання друкарського паперу з Російської Федерації, — менше 40 тис. тонн.

Нинішнього року відповідно до виділених зарубіжними постачальниками квот та завдяки власному виробництву Україна може отримати лише близько 25 тисяч тонн офсетного паперу. До того ж постачальники не дають гарантій забезпечення цих поставок, а також не вказують конкретні строки постачання та кінцеву ціну на папір на момент його постачання.

І це на тлі відчутно зрослого попиту на українську книгу, свідченням якого стала програма «єПідтримка». (Це, до речі, яскраво демонструє важливість книжки для українських споживачів, проте за браком коштів вони не можуть задовольнити свої потреби в ній.)
Зважаючи на це, українське книговидання 2022 року має нагальну потребу в, як мінімум, 60 тис. тонн офсетного паперу для оновлення асортименту книжок та нарощування їх тиражів, а також виготовлення 17,5 млн примірників підручників для учнів ЗЗСО за державним замовленням потребуватиме,.

Варто зазначити, що саме брак друкарського паперу може призвести до зриву строків та обсягів важливого для держави завдання, як-от друк підручників для 5-го класу НУШ та для 9-го класу (стара школа).

З огляду на світову кризу з офсетним папером, учасники книжкового та паперового ринків не спроможні самотужки розв’язати цю проблему і вважають, що вона має стати предметом серйозного розгляду на урядовому рівні з напрацюванням заходів, спрямованих на подолання чи принаймні пом’якшення наслідків паперової кризи.

Серед кроків, які могли б бути запропоновані з метою забезпечення вітчизняного книговидання папером та зменшення його вартості для українського споживача, є, зокрема, такі:
— звільнення від податку на додану вартість виробництва вітчизняного паперу, призначеного для виробництва книг, підручників і шкільних зошитів;
— заборона експорту макулатури, яка є основною сировиною для вітчизняних паперовиробників;
— пільгове кредитування вітчизняних паперовиробничих підприємств під модернізацію виробничих потужностей з метою збільшення обсягів виробництва паперу;
— відтермінування сплати імпортерами ввізного ПДВ на офсетний папір;
— звернення з боку уряду України до державного керівництва європейських, зокрема скандинавських, країн із проханням про сприяння у збільшенні експортних квот на папір для України того.

Є й інші пропозиції, однак реалізація їх упродовж 2022 року малоймовірна.

Щиро сподіваємося, що наше звернення Ви не залишите поза увагою, і розгляд цієї проблеми на урядовому рівні дасть змогу знайти адекватні ситуації рішення.

З повагою

президент
ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»
Олександр Афонін