Учора, 31 травня, мав честь бути запрошеним, як президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, до участі в щорічній конференції Німецької асоціації видавців і книготорговців, яка 2025 року відзначатиме своє 200-річчя з дня заснування.
Після доповідей президентки Асоціації Каріни Шмідт-Фридеріх та виконавчого директора Пітера Крауфа на розгляд шанованого зібрання, попри наявність чисельних власних робочих питань, було винесено питання про нинішню ситуацію українських видавців та форми допомоги їм. І на мій виступ з цього питання у щільному регламенті конференції було виділено майже годину.
Серед нинішніх проблем української видавничої галузі, які були висвітлені мною в доповіді такі:
— втрати, яких зазнали суб’єкти книговидання внаслідок агресії путінської росії проти України;
— роль російського книговидання як інструменту путінської пропаганди в поширенні фальшивих ідей про те, що держави, як-от Україна, немає, а української нації як такої не існує;
— нинішній стан галузі та шляхи її відновлення під час війни і після її переможного завершення;
— якої допомоги галузь потребує і потребуватиме для повноцінного відновлення своєї діяльності та нарощування обсягів виробництва книжкової продукції;
— на яку допомогу ми розраховуємо з боку наших зарубіжних колег.
Доповідь було сприйнято учасниками конференції схвально і зі співчуттям.
Після моєї доповіді в заключному слові Пітер Крауф звернувся до учасників конференції з закликом про збір коштів та збільшення фінансової допомоги українським колегам, активізацію роботи із купівлі прав та видання перекладів творів українських авторів у Німеччині, максимальне сприяння з боку членів Асоціації процесу появи українських книжок на полицях книгарень та в німецьких бібліотеках. Насамкінець він запропонував від імені учасників конференції звернутися до колег із інших європейських країн про надання українським колегам аналогічної допомоги.