Закінчується восьмий місяць року і пішов п'ятий, після затведження секвестрованого Державного бюджету на цей трагічний і пандемічний 2020 рік. Давно відлунали урочисті обіцянки високопосадовців про негайну цільову фінансову підтримку вітчизняному книговиданню, яке опинилось на грані зникнення, внаслідок кризи, викликаної карантинними заборонами на діяльність його суб'єктів...

І що?

На сьогодні жодної копійки, з цих "допоміжних" програм галузь не отримала і перспективи отримання такої допомоги виглядають як "їжачок в тумані"...

Камо грядеші, панове?!

В майбутнє без національної книги, а значить без моралі, духовності, культури, науки і професійних кадрів, спроможних відродити державу і її економіку та стимулювати їхній динамічний розвиток?!

Адже в основі всього, переліченого вище, лежать знання, які людині дає саме КНИГА!!!
Чи знайдеться нині в нашій державі хоч один високопосадовець, який, врешті-решт, дасть вичерпну відповідь на наступне питання.

УКРАЇНІ КНИГА ВЗАГАЛІ ПОТРІБНА?!

Соромно, важко і боляче...